Ж — ФРАЗЕОЛОГІЯ

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка.

Займатися тією ж справою, що й інший, наслідувати когось. Приклади
  • Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою (І. Волошин)
  • Її батько не раз і не двічі нахиляв [схиляв] зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко)

хіба́ [ж] (чи) [тобі́ (йому́, їй і т.ін.)] Повила́зило.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, злості з приводу чогось; осліп (осліпла і т.ін.) чи що? Приклади
  • [Дід Юхим (до Ганни):] А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. [Ганна:] Їсти? Учора ж і послідки вишкребла — хіба повилазило? (М. Куліш)
  • — Гей, гей, товаришу Пихтур, — кричав ще здалеку дід Олексій, — хіба ж тобі повилазило, що ти не бачиш нашого вимпела? (М. Чабанівський)
  • — А хто ж цей шофер? Як же це так? Хіба йому повилазило, не бачив, що на людину їде, — бідкалася мати (А. Хижняк)

у ту ж хвили́ну (хви́лю, ми́ть).

Одразу ж, зараз же, швидко. Приклади
  • Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
  • Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Григорій Тютюнник)
Одночасно. Приклади
  • Черниш бачив ще, що Брянський боком стрибнув кілька кроків уперед і метнув гранату, вихоплюючи в ту ж мить пістолет (О. Гончар)

не все (не за́вжди́, мину́ла і т.ін.) коту́ (кото́ві) ма́сниця, жарт.

Закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить. Приклади
  • закінчи́лась коту́ ма́сляна. Кесар — от дивак — на курси кранових пішов, крутить тепер стрілу в небі… Закінчилась коту масляна (Ю. Збанацький)
  • не все ж кото́ві ма́сниці. — Треба і Варці скуштувати хоч трохи гіркого, не все ж котові масниці (І. Муратов)
  • — Так їх, Вовче… Не все котові масниця,— з-за плеча тонкобрового гукнув Ховрах (І. Муратов)
  • Не завжди коту масниця (Укр. присл.)
  • — Це тобі не за Перегуди, злодюго. Минула коту масниця (В. Кучер)
  • Не щодня бридня, не все коту масниця! (О. Стороженко)

хто [ж] ба́чив (вида́в)? з інфін.

Уживається для вираження обурення з приводу чого-небудь, засудження чогось; не можна. Приклади
  • Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих? (Леся Українка)
  • Хто видав так говорить матері! — сказала Кайдашиха навчаючим голосом (І. Нечуй-Левицький)

то ж то (ото́ж-то, ото́ж-бо) й воно́.

Уживається для підтвердження або наголошення на очевидності, істинності чого-небудь; справа в тому. Приклади
  • То ж то й воно, що душа в тебе молода та гаряча і довірлива до всього… Оберігай її, Маковею, не звихни ніде!.. (О. Гончар)

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж].

Весь час повторювати те саме, ту саму думку. Приклади
  • [Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади
  • Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
  • — Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
  • — А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
  • Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
  • хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

що [ж] за.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — О, який мак! — покрикнула Галя.— Що ж за пишнії маки! Я собі насію такого! (Марко Вовчок)
  • Очиці, наче блискавиці, Так і грають з-попід брівок темних! Що за погляд в цеї чарівниці (Леся Українка)
Уживається для вираження здивування від чого-небудь несподіваного, непередбачуваного або невдоволення кимсь, чимсь. Приклади
  • Мати пішла жати. Надвечір придивляються — не видно Ганни, чи не додому пішла? Питають других жіночок, — не бачили, щоб ішла… Що за диво! (Марко Вовчок)
  • — Вийдіть з хати, кажу вам! Що за народ, їй-богу! Куди не повернись, роями літають! (О. Довженко)

зверну́ти (збі́гти) на свою́ (на ту́ю ж) сте́жку.

Вертатися до попередніх роздумів, думок. Приклади
  • — Чому се так, що пан має необмежені ґрунта [ґрунти], а мені не дав Бог і клаптика землі? — непомітно для себе звернув Семен на тую ж стежку (М. Коцюбинський)
Знову починати діяти в певному, властивому собі напрямку. Приклади
  • — От дурів-дурів [Чіпка], та таки й збіг на свою стежку!.. — Так казали люди (Панас Мирний)

тіє́ї ж ми́ті, перев. з дієсл.

Відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь. Приклади
  • Несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (О. Гончар)

чи вже ж.

Невже, може. Приклади
  • — За що ми будемо платить такі скажені гроші? Чи вже ж за ті лисі гори! (І. Нечуй-Левицький)

куди́ [ж] тобі́, ірон.

Уживається для вираження подиву, захоплення або роздратування і т.ін. Приклади
  • Шкода з тобою розмовляти, Даремно час теряти,— Ти — Жук, а я — Бджола, Прощай — і загула. Куди тобі! Яке казання вдрала,— Промовив Жук: — розумна дуже стала! (Л. Глібов)

куди́ ж пак.

Уживається як категоричне заперечення висловленого. Приклади
  • — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчитись — так куди ж пак (Ю. Збанацький)
  • — Чого ти скубешся? — з плачем вимовив Чіпка.— Постій, я бабусі скажу — вона тобі дасть! - Боюсь я твоєї бабусі,— куди ж пак! (Панас Мирний)

де ж (вже) пак, ірон.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади
  • Знову невдоволення ворухнулось у серці… на Діденка. Де ж пак, було йому до цього! У нього ж бач справи державної ваги. Фігура! (А. Головко)
  • — Он куди наше добро іде! Де ж пак: кріпаків обібрали, гроші… повернули на довги [борги] (Панас Мирний)
Уживається для ствердження чого-небудь у значенні: само собою зрозуміло, звичайно. Приклади
  • — Хіба ви не чули, не бачили, як поганий Конецпольський обтикав тичками з козацькими головами окопи на Кодаку..? — Де вже пак не чули! Чули! — тихо загув народ (І. Нечуй-Левицький)
  • Де ж пак! Скільки ми таборів [військовополонених] врятували (О. Гончар)
  • — Але ж дорого, сину, ти заплатив за їх [книжки]! Де ж пак, аж десять карбованців. Овва! — Чималі гроші! (І. Нечуй-Левицький)

не то ж бо й що.

Уживається для підтвердження чиєї-небудь думки, висловленої раніше. Приклади
  • — Та, мабуть…— починає вагатися Христя,— це, мабуть, правда. Там таки [у брата] нам важко буде веселитися.. [Мар'яна:] Не то ж бо й що.— То можна до Килини. Вона ж так кликала (І. Вирган)

туди́ ж!

Робити те саме, що й інші, не завжди маючи для цього підстави або права. Приклади
  • [Любов:] І сей туди ж, докоряє! Зрадили, бачте, його надії! Хто ж просив надіятись! (Леся Українка)
  • — Тільки дівка, як жива, з коромислом і з відрами, така алюрна та вродлива, як наша вчителька.— По тому тебе й понесло в таку грязюку. Старе луб'я, а туди ж,— проказала тітка Орина, піджавши губи (П. Панч)

що [ж (тут)] роби́ти?

Доводиться миритися з тим, що є. Приклади
  • — Що мої гроші!. ..Чи можна ж на них піднятись! — Та на перший час буде й сих. Що ж робити, коли нема більш? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Що тут робити? Мусили ми чекати 3 години другого поїзда (М. Коцюбинський)

так куди́ [ж пак].

Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення чогось. Приклади
  • — Ну, так! Придбаєш, дочко, свекруху на весь світ…— Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася,— одказує Галя.— Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози (Панас Мирний)
  • Шрам не раз починав говорити, так куди! Голос той так і покриває слова його (П. Куліш)
  • — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчились — так куди ж пак — ми й так уже письменні (Ю. Збанацький)

[ой (ох)] ма́тінко [ж] моя́ [рі́дна]!.

Уживається для вираження захоплення, здивування, радості, незадоволення і т.ін. Приклади
  • ма́тінко ти моя́. Товстопикий був [Карпо], товстоногий. І рудий — матінко ти моя.. Як стара солома (Григір Тютюнник)
  • ой, ма́тінко. — Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! (Марко Вовчок)
  • Півнівська Галька пальцем колупала вже стіну біля вікна, так цілий шмат глини й обпав. Кричала до дівчат: — Ой, матінко ж моя! Та ви подивіться! (А. Головко)
  • — Через три-чотири місяці завернеш в цей же колгосп. Ідеш прямо на ферму. Думаєш, що тут усе перемінилося за цей час. В корівник — а там, матінко моя! Все залишилось, як і було (А. Хорунжий)

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)].

Повторювати сказане кимсь раніше. Приклади
  • — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. Чи він справді, чи.. Ваньку валяє? — вела тієї ж самої Маскимова. . думка (І. Багряний)
  • — Мало знати [хлопці]. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте, — співала своєї Уляна. — Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник)
  • Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає (М. Коцюбинський)

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано.

Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. Приклади
  • де́ ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний)
  • Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко)
  • — А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
  • — Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко)
  • — Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич)
  • — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський)

Все ж вона крутиться!

Вислів приписується італійському астрономові й фізику Г. Галілею (1564—1642), якого було притягнуто до суду інквізиції за визнання «єретичного» вчення Коперника про рух Землі навколо Сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був заприсягтися, що він відмовляється від єресі. Легенда твердить, що після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: «Eppur si muove» — «Все ж вона крутиться».
Вислів уживається для позначення глибокої певності, переконаності в чомусь.
Приклади
  • У всіх відступах і зреченнях він (М. Хвильовий) знав: «А вона все-таки крутиться!» Він ствердив це ціною життя. (Ю. Шевельов, Про памфлети Миколи Хвильового)
  • Оце «а діждемось таки колись», що своїм лаконізмом нагадує Галілеєве «eppur si muove», ота надія невмируща на перемогу правди — ось де секрет Шевченкового впливу… (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Глитай, або ж Павук.

Назва драми (1882) M. Кропивницького. У ній вперше в українській драматургії реалістично відтворено нові процеси в житті пореформеного села. Герой драми, якого односельчани прозвали глитаєм та павуком — уособлення хижацтва й розбещеності, всевладності багатія в селі. Приклади
  • Давно життя минуло старосвітське
    І зник з землі Глитай, або ж Павук,
    Та знов, мов крила, міліони рук
    Стрічають плеском ім'я — Кропивницький.
    (М. Рильський, Пам'яті М. Л. Кропивницького)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання