Ж — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

АЛЕ:

За Правописом (§90 5. 5) в) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним треба писати и, наприклад: риф, джинси.

За Правописом (§90 5. 5) в) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним треба писати и, наприклад: стимул, тип.

За Правописом (§90 5. 5) в) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним треба писати и, наприклад: риф, джинси.

За Правописом (§90 5. 5) в) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним треба писати и, наприклад: риф, джинси.

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) рік, у цьому, тому (ж) році на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) року; також цьогоріч.

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) день на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) дня.

Замініть скальковане скорочення ж/д на один з варіантів: залізниця, залізничний.

Замініть нехарактерний для української мови вислів у добавок на стилістично кращий варіант: на (у) додаток, додатково; до того (ж).

Вставну конструкцію більше того замініть стилістично кращим варіантом: до того ж, крім того, ба (навіть) більше.

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) тиждень, на цьому (тому) тижні  на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) тижня.

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) місяця.

Замініть конструкцію в ці (ті, інші, найближчі…) (ж) дні на стилістично кращий варіант: цими (тими, іншими, найближчими) (ж) днями.

Замініть нехарактерний для української мови вислів той же, той же самий, один і той же самий, коли мовиться про тотожну особу чи предмет, на стилістично кращий варіант: той самий.

Замініть скалькований іменник конфета на стилістично кращий варіант: цукерка (ж.р.), цукерок (ч.р.).

Сьогодні дуже модна – переважно в друкованих текстах – частка адже. «Адже справа не в тім, що...», «Бережись, адже ти граєш з вогнем». У живій мові наведені приклади звучатимуть так: «Справа ж не в тім, що...», «Бережись, ти ж граєш з вогнем». Частки ж або же виконують ту саму роль, що й адже. Часом його можна замінити формами бо, бо ж, таж. Це варто робити бодай з міркувань стилю. Не слід у короткому тексті раз у раз вживати адже.

Коли ми простежимо, як виникла ідіома (фразеологізм) понад те, то переконаємося, що це сталося через калькування звороту сверх того, досить поширеного в усній та писемній практиці росіян: «У нас вышел запас воды, и сверх того, мы устали». Українці в таких конструкціях традиційно вдавалися до інших зразків: поза тим, крім того, до того ж. «Спосіб видався дорогим і до того ж (крім того, поза тим) ризикованим». Жодної потреби долучати до них ще й понад те, скопійоване з російської, не було і немає, наголошує відомий мовознавець Святослав Караванський.

Правильніше: і все-таки, а втім

Не завжди слушно ми користуємося прислівником раптом. Якщо в фразі «То цілий місяць не було його, а це вчора раптом приїхав» (із живих уст) цей прислівник стоїть до речі, то цього не скажеш про таку фразу, взяту з сучасної белетристики: «Туди вона і глянути боїться: раптом побачить там когось із земляків».
Прислівник раптом, як і рівнозначні прислівники зненацька, враз, нараз, указує на несподівану дію або появу когось чи чогось: «Раптом усе затихло» (Леся Українка); «Раїса раптом одхитнулась од приятельки й тихо скрикнула, як ранений птах» (М. Коцюбинський). А коли йдеться не стільки про несподіваність дії, скільки припускається можливість дії або появи когось, тоді краще користуватись висловами а що як, ану (ж): «Піду я до Бондаренків — ану ж Петро вже приїхав» (із живих уст); «Я можу піти туди; а що як ніхто ще не повернувся й хата — замкнена?» (з живих уст).
Отож, у наведеній вище невдалій фразі краще написати: «Вона й глянути боїться: ану (або — а що як) побачить там когось».

Частка ж (або, якщо попереднє слово кінчається на приголосну, же) в одних випадках відповідає російській частці же, як ось, приміром, у приказці: «За моє жито мене ж і бито», в інших — ні. Скажім, у фразі «Та ти ж сам бачив» частка ж більше відповідає російському слову ведь: «Да ведь ты сам видел». Бувають випадки, коли в українській фразі краще поставити сполучник а, хоч у відповідній російській фразі стоїть частка же: «Братья работали, я же сидел» — «Брати працювали, а я сидів».
Частка ж (же) часто надає фразі підсильного пояснювального (або виправдувального) характеру: «Я ж не хотів цього»; «Я ж не думав, що так воно обернеться», — хоч ліпше «Та я не хотів...»; «Та я не думав...».
Інколи російській частці же відповідає українське бо: «Та йди-бо сюди!»; «Та годі-бо тобі!», — або частка но: «Сядь-но та розкажи».

Правильніше: І все ж, однак, проте, разом з тим

Правильніше: Яких же адміністративних заходів можна вжити?

Правильніше: Те саме можна сказати

Правильніше: Те саме

Правильніше: Тією самою мовою