ДУШИТЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

сколихну́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кого.

Схвилювати, зворушити кого-небудь. Приклади

Хор гучних голосів і передзвін близьких і дальніх монастирів та соборів сколихнув серця майже всіх присутніх (О. Довженко)
Важке було дитинство у Миколи Щорса, багато горя й муки замолоду скоштував він, події 1905 року глибоко сколихнули його душу й залишили в ній незабутній слід (С. Скляренко)

поверта́ти / поверну́ти ду́шу.

Глибоко тривожити, хвилювати. Приклади

Як болізно [болісно] роздавалася шепелява вимова Берка, як вона доходила до самого її серця, повертала душу! (Панас Мирний)

солоди́ти [сво́ю] ду́шу.

Тішити, задовольняти себе. Приклади

Він [Чіпка] став солодити свою душу гульнею та горілкою (Панас Мирний)

погуби́ти ду́шу [з ті́лом (і ті́ло)], заст.

Померти, загинути. Приклади

Із дерева сього зломити ти мусиш гілку хоть [хоч] одну; Без неї бо ні підступити Не можна перед сатану; Без гілки і назад не будеш І душу з тілом ти погубиш, Плутон тебе закабалить (І. Котляревський)
Я так люблю мою Україну убогу, Що проклену [прокляну] святого Бога, За неї душу погублю! (Т. Шевченко)

чию, кого. Учинивши який-небудь злочин, призвести до смерті кого-небудь. Приклади

Добро той вдіє, хто… у тюрму не посадове [посадовить мужика], Щоб душу погубить (Панас Мирний)

свою́ ду́шу повіря́ти кому.

Розповідати, довіряти кому-небудь потаємне, інтимне. Приклади

[Тетяна:] Як Тарас поїхав,.. здається — год минає!.. Другому б я цього і не сказала, а вас не соромлюсь; так вже привикла вам свою я душу повірять (І. Карпенко-Карий)

запа́лювати / запали́ти ду́шу (се́рце і т.ін.) чию (чиє), кому і без додатка.

Охоплювати когось (про сильне почуття) або захоплювати кого-небудь. Приклади

Чорні брови, чорні вуса [Миколи] запалили серце молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький)
Якась шалена злість засвітила їй очі і запалила серце (М. Коцюбинський)
Вчора доходив до тропіка і в палкучих просторах запалював душу (М. Хвильовий)

вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всю] ду́шу з кого і без додатка.

Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним. Приклади

Отак мені з півроку мотали душу — дай і дай (О. Ковінька)
Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів — самі конки душу витягнуть!.. (Леся Українка)
Все пережите знову і знову оживало, перед нею проходили тривожні дні, ятрили ще не загоєні рани, вимотували душу (М. Томчаній)
Малий Захарко не сьогодні-завтра теж умре, а поки що вимотує всю душу отак-о своїм вищанням! (Грицько Григоренко)
Чи знав же він, що хлопець стане йому карою, невблаганним слідчим, який нічому не вірить, про все допитується, кожну дрібницю хоче з'ясувати і вимотує душу щоденно, щохвилинно? (І. Микитенко)

тільки ви́тягти / витяга́ти ду́шу. Згубити, умертвити. Приклади

— То ж коли він [Морозенко] вас в селі недалеко від домівки застукає, а як — не доведи боже! — де в голому полі або в лісі заскоче, то там й душу витягне (Панас Мирний)

відбира́ти / відібра́ти се́рце [й ду́шу] у кого і без додатка.

Позбавляти кого-небудь спокою, душевної рівноваги. Приклади

— Не бачу перед собою його смуглявий вид, привиджуються його чорні очі, неначе він. . одібрав серце й душу (І. Нечуй-Левицький)

проква́сити ду́шу.

З'їсти, випити чого-небудь кислого, гострого. Приклади

— Оце вам м'яка паляниця, а це і ягідок привезла,— може, схочете проквасити душу (Панас Мирний)

би́ти в са́му ду́шу.

Глибоко вражати, дошкуляти, досаджаючи словами, діями. Приклади

би́ти в са́му боля́чку. Про неї-бо кажуть, що вона ні одного дня не може пробути без лайки. І Василина розуміє, в чий це город камінчик,.. відповідає їдучо, влучно, б'є в саму болячку (Г. Хоткевич)
— Хто тобі так сорочку, як Уляна, випере? — б'є Давида в саму душу, бо він, придивляючись до своїх наймитів, раніше дівчини збагнув, куди має нахилитися парубоче серце (М. Стельмах)

пекти́ ду́шу (се́рце) кому і без додатка.

Завдавати кому-небудь великих моральних страждань; мучити, непокоїти. Приклади

Він не міг витримати, що всі так вітають Сашка. Заздрощі пекли серце (О. Донченко)
Аж скорчилася від болю — так той лист пік їй душу (В. Речмедін)
Я в тюрмі. І не сором пече мені душу, а — жаль (Ю. Збанацький)

проника́ти / прони́кнути в [саму́] ду́шу (в се́рце, до се́рця) кого, кому і без додатка.

Викликати хвилювання, зворушувати. Приклади

Піднявся страшний крик попечених, що проникав до серця тих людей, котрі дивились на ту страшну смерть (І. Нечуй-Левицький)
Козак Гаркуша у М. Л. Кропивницього був сповнений шляхетності, чарівності у поведінці і духовної краси. Голос його проникав у душу (Минуле укр. театру)

Намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь. Приклади

Не здатні [примітивні твори] проникнути в серце читача, торкнутися живих струн його душі (З газети)
Верхня губа її, вкрита золотистим пушком, ледь помітно дрижала, а очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу (А. Шиян)

вла́зити (вкрада́тися) / влі́зти (вкра́стися) в ду́шу чию, кому і без додатка.

Будь-якими засобами домагатися чиєїсь прихильності, любові і т.ін. Приклади

Він умів підступити до кожного ректора, вмів улізти в його душу, прислужиться, притакуючи кожному його слову (О. Левада)
[Ярошенко:] Сьогодні я зрозумів усе! Як ти примчав до неї із звісткою про мою вигадану загибель. Як під машкарою мого друга місяць за місяцем вкрадався в її душу (О. Левада)

Глибоко зачіпати, хвилювати кого-небудь. Приклади

Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх [селян] душі (І. Нечуй-Левицький)

Викликати почуття любові, прихильності і т.ін. Приклади

Мав хорошу він жінку Танюшу. (Прожили — як не є — двадцять літ!) Раптом — на тобі — влізла в душу Та, що навіть не глянула вслід (С. Олійник)
[Немилов:] Коли б ти знав, Семене, як вона мені дорога… [Сусляєв (зітхнув):] Знаю, друже, знаю. Такі вже ці жінки. І не помітиш, як в душу влізе… (І. Кочерга)

Дізнаватися про щось особисте, інтимне, про внутрішній світ, почуття, думки, наміри іншої людини або втручатися в них. Приклади

— У душу кожному не влізеш,— сказав після довгого роздуму Мстислав (А. Хижняк)
Раніше до чужого смутку, як до чужої роботи, і діла ніякого. Чи ж, може, нетактовним вважалося в душу влазити? (З газети)
Хай судять люди, хай говорять! — що ж робити? У серце моє, у душу ніхто не влізе, не загляне, що там твориться, які прокльони зриваються з язика на свій дурний розум (Панас Мирний)
Батуллі не Саїд. Цей турок в душу влазить, намагається її зогріти (Іван Ле)

я́три́ти (роз'я́трювати, розтрою́джувати, трою́дити) / роз'я́трити (розтрою́дити) се́рце (ду́шу) кого, кому, чиє(чию) і без додатка.

Завдавати кому-небудь великих душевних страждань, переживань. Приклади

роз'їда́ти ду́шу. Дітям спочатку не відкривала горя. Розповідала, що ось скоро тато закінчить війну, повернеться додому. Проте туга, як іржа, роз'їдала душу (З журналу)
Розмова з Василем роз'ятрила старе серце (І. Нечуй-Левицький)
Івась лежав, мовчав. Зло, досада давили його за горло, троюдили серце, точили сльози з очей (Панас Мирний)
Вона боялася дивитися сама на себе, щоб не розтроюджувати свого серця (Панас Мирний)
Пісня не заспокоювала, а, навпаки, ще дужче роз'ятрювала їй душу (А. Шиян)
Відчай ятрив її душу, як пекуча жалка кропива, і все гнав і гнав уперед, вздовж берега широко розлитої річки (В. Козаченко)
Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом Омельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (О. Ільченко)
Почуття образи гнітило його, гнів ятрив йому серце (Ю. Смолич)

сльо́зи да́влять (ду́шать) / удави́ли кого.

Хто-небудь ледь стримується від сильного плачу, приглушує плач. Приклади

Стара не змогла довго сидіти у їх [Йосипа і Параски] — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Панас Мирний)
Враз Харитя почула, що сльози душать її (М. Коцюбинський)
Удавили сльози Оленку, не знає, що вже й робити (А. Тесленко)

зачіпа́ти / зачепи́ти за [саму́] ду́шу (за се́рце) кого і без додатка.

Глибоко вражати, розчулювати, зворушувати. Приклади

Ласкавий голос [Миколи] зачепив Нимидору за саму душу (І. Нечуй-Левицький)

Виклика́ти у кого-небудь якісь почуття, відгук на щось. Приклади

зачепи́ти се́рце. Раніше не міг пройти [Сеспель] спокійно, коли чув ту пісню.. Тепер вона якось пролетіла повз його вуха, не зачепила серця (Ю. Збанацький). Він [Холод] говорив і бачив, що слова його пролітають повз сина, не зачіпають за душу, за серце (Ю. Мушкетик)
В Оксани з'явилося спокусливе бажання посперечатися з Гнатом, зачепити за душу (С. Чорнобривець)

вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце).

для кого, тільки вийма́ти / ви́йняти ду́шу. Приклади

Робити для когось все, навіть неможливе.— Я не милостині просити прийшла. Я душу для тебе вийняла, а ти!.. (Григорій Тютюнник)

з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади

вийма́ти се́рденько. [Мавка:] Як солодко грає, Як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає! (Леся Українка)
[Мар'яна:] Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (С. Васильченко)
Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Дімаров)
Тільки б я не так заспівав, як співають наші співаки. Я б душу вийняв із слухачів своїм співом (Остап Вишня)

Завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т.ін.; мучити. Приклади

А в Антона була ще більша криза — боржники виймали душу (С. Чорнобривець)

кому, з кого. Убивати кого-небудь або жорстоко, бездушно знущатися з когось. Приклади

Не раз його шабля і спис, добиваючись шляхетства, виймали душу із своїх братів: у злобному тілі владолюбця легко прищепилася жорстокість вельмож і королів (М. Стельмах)

лі́зти (рідше зала́зити) / залі́зти в ду́шу кому, чию, до кого і без додатка.

Всіляко намагатися сподобатися комусь; закохувати когось в себе. Приклади

[Гнат (один):] А очі, очі як горіли в неї!…. Бач, як залізла знов у душу! (І. Карпенко-Карий)
[Андрій:] Не залазь ти їй в душу, чуєш, не залазь. Не для тебе вона! (З. Мороз)

Турбувати, дошкуляти і т.ін. (про що-небудь). Приклади

залі́зти в са́му ду́шу. Як той ірод, залізло [лихо] в саму душу (Панас Мирний)
Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Я. Качура)

Спонукати когось до відвертості всупереч його бажанню. Приклади

Пан прокурор залазив у душу обвинувачуваних (І. Франко)
Розпитувати так і не наважився — бо то ж лізти людині в душу (З газети)
Буває, лізуть до тебе в душу з хамловитими допитками (О. Гончар)
— К чорту всі ваші сподіванки,— ввічливо прогарчав Анрі-Жак,— з якої речі ви лізете до мене в душу? (Ю. Яновський)

Втручатися в чиїсь особисті справи. Приклади

— Та чи я в твою душу лізу? — сказала тітка Майорчик.— Може, воно й справді все не так (Є. Гуцало)
А хай не намагається до неї в душу залізти! Вона цього нікому не дозволить (В. Собко)

Виявляючи удавану люб'язність, приязнь до когось, добиватися його довір'я, прихильності. Приклади

лі́зти зміє́ю в ду́шу. — Прикидається сердечним другом, лізе змією в душу!.. (В. Шевчук)
В душі господарям лізуть, щоб потім самим панувати (М. Зеров)
Спритний, чіпкий, він [Тимошка] розпустив жаднющі щупальці.. Кожному заліз у душу непомітно (П. Рєзніков)
П. Ольга ідеальна товаришка, з тих, що не лізуть силоміць в душу (Леся Українка)

Намагатися зрозуміти когось, дізнатися про його наміри, думки, бажання і т.ін. Приклади

— Хто ж його знає. Хіба до чужого залізеш у душу? (Григорій Тютюнник)
Декого вже розкусила Марія і її порадники, та всім не залізеш у душу (А. Хижняк)
Як він пильно приглядається, як хитро залазить у душу (Ю. Бедзик)

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Приклади

звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)

закропи́ти ду́шу чим.

ірон. Вдатися до спиртного, напитися. Приклади

Найбільш слабкодухим. . хотілося, безнадійно махнувши на все рукою, закропити душу горілкою (М. Стельмах)

Вгамувати голод, спрагу невеликою кількістю їжі або рідини. Приклади

Залилась слізьми бідна жінка, уявляючи собі тих нещасних, що мруть попідтинню, не маючи й картоплини, щоб закропити душу (В. Речмедін)
— Закропи душу ягідками, ковалиха дала (М. Коцюбинський)

мути́ти го́лову (ду́шу) кому, чию.

Завдавати клопотів, переживань; хвилювати, бентежити. Приклади

Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Несторові (К. Гордієнко)
Він [Чіпка], мабуть, мене не любить, що не йде… Такі думки мутили її голову, ображали серце, і Галя сумувала… (Панас Мирний)

сса́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Дуже непокоїти, мучити, тривожити кого-небудь. Приклади

Тяжкий неспокій ссав Крайнюкові серце (В. Кучер)
Коли скорбота ссе душу,.. то з тіла втікає сон (М. Стельмах)
сса́ти за се́рце. Думки все такі непривітні ссали за серце — і вона важко зітхала (Панас Мирний)

пали́ти ду́шу.

Дуже хвилювати, непокоїти, завдавати болю, муку і т.ін. Приклади

Ох, сльози палкі — вони душу палили, сліди полишили огнисті навіки (Леся Українка)

відігріва́ти / відігрі́ти се́рце (ду́шу) чиє, чию.

Заспокоювати, втішати кого-небудь співчуттям, ласкою тощо. Приклади

— Ви мене привітали, як рідні; моє серце, мою душу одігріли… (Панас Мирний)

грі́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Тішити, заспокоювати і т.ін. кого-небудь. Приклади

Будуть десь загибати [люди] по сибірських пустелях, а їхні серця грітиме віра… (І. Багряний)

ви́пустити ду́шу [з ті́ла] і без додатка.

Убити, згубити кого-небудь. Приклади

— Мовчи! — не дав він Варакуті рота розкрити.— Полигач буржуйський! І йди геть з-перед очей моїх. Бо я з тебе зараз душу випущу! (А. Головко)
[Василь:] Так ти й дашся йому душу з тіла випустити? Певне, будеш оборонятися (Панас Мирний)

ряту́йте (ряту́й) мою ду́шу.

Уживається як заклик, прохання допомогти, захистити, коли кому-небудь загрожує смертельна небезпека. Приклади

— Онде вже їдуть!.. А, рятуйте мою душу… Справді, кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (О. Довженко)
Скупий титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй мою душу, Трохиме… Сто карбованців дам (М. Стельмах)

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (се́рце) кого, кому, чию (чиє).

Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т.ін. кого-небудь. Приклади

подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. Він живе там, де хоче.. . І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга)
А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко)
[Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко)
Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа.., чи усе… справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко)

скаламу́тити [всю (все)] ду́шу (нутро́) кому і без додатка.

Надзвичайно сильно, глибоко схвилювати когось, внести неспокій. Приклади

— Видно було, що й йому такий початок листа скаламутив нутро (І. Микитенко)
Вже якось до цього й прижилось горе,. .а це знову скаламутило всю душу (М. Стельмах)

лоскота́ти не́рви (рідше ду́шу і т.ін.), перев. кому, жарт.

Впливати, діяти на кого-небудь; бентежити, хвилювати і т.ін. когось. Приклади

полоскота́ти не́рви (якийсь час). Є ще такі книжки, є. Полоскоче письменник читачеві нерви, а в кінці твору — всі одужують, одружуються, вселяються в нові квартири (Ю. Мушкетик)
Ті привітні дівочі голоси лоскотали їй серце (Панас Мирний)
Хрести на кладовищі видовжувалися аж до пасмурних хмар на обрії і лоскотали душу страшком (В. Дрозд)
Мода — це умовна, дуже умовна красивість — чи потворність, яка лоскоче нерви тим, кому такого лоскоту хочеться (М. Рильський)

виверта́ти / ви́вернути ду́шу кому і без додатка.

Спонукати до щирості, відвертості. Приклади

І от зараз Василеві так не хочеться йти до Масла. Знов треба зустрічатися з Таїсою. Знов Масло почне вивертати душу, накаже кудись їхати у неділю (А. Хижняк)

кому і без додатка. Сильно діяти на кого-небудь, викликаючи негативні почуття; дратувати кого-небудь. Приклади

безос. [Ганка:] І зненавиділа я тебе, так же зненавиділа, що аж душу мені вивертало! (М. Кропивницький)
Раз за разом налітають штурмовики… Носом у землю [лежи] і слухай, як, вивертаючи тобі душу, верещить над тобою сирена (О. Гончар)
Ігумен де завгодно знайде, присікається, нудним своїм голосом душу вивертає (А. Хижняк)

Дуже хвилювати, бентежити, зворушувати кого-небудь. Приклади

Вивертає пісня душу, і Роман швидко йде назустріч старому (М. Стельмах)
— Тут тобі бенкет безперестанку.., а тут дівчина пригортає, душу вивертає своїми очима (М. Коцюбинський);— А дивиться як, а дивиться як! — проказала Килина.— Аж душу всю вивертає… (Є. Гуцало)

за (для) кого, зі сл. гото́вий. Зробити все можливе, будь-що. Приклади

— Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати. Я для нього душу свою готовий вивернути (Григорій Тютюнник)

перед ким і без додатка. Виявляти щирість, відвертість. Приклади

Ми розговорились. Говорили по черзі, не перебиваючи один одного, викладаючи все. Вивертав кожен свою душу перед іншими (Ю. Збанацький)
— От який славний у мене господар, жаль тільки, що господь йому смерті не дає,— з усмішкою вивертав [Давид] напоказ душу (М. Стельмах)

рятува́ти [грі́шну] ду́шу перев. чию.

За християнським віровченням — допомагати позбавлятись від гріхів, звільнятись від вічних мук після смерті. Приклади

[Єпископ:] Не всі слова однакові, мій брате, Слова господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Леся Українка)

розпира́ти гру́ди (ду́шу, се́рце) чиї (чию, чиє), кому і без додатка.

Охоплювати, переповнювати кого-небудь (про певні почуття, переживання і т.ін.). Приклади

Глуха неприязнь уже не лише до господині, а й до господаря розпирала серце (Ю. Збанацький)
Обурення і сміх разом розпирають дівочу душу, але вона.., насупилась, гримнула на парубка: Безсовісний ти, Левку (М. Стельмах)
Радість розпирала хлопцеві груди, пронизувала, здавалось, кожну клітину його молодого тіла (І. Кириленко)
Вона живе в мені тепер якоюсь мрією, за котрою розпирає туга груди (О. Кобилянська)

з гороби́ну ду́шу.

Дуже мало. Приклади

Там у нього [у турка] війська було з горобину душу (С. Добровольський)

тягти́ (тягну́ти) за ду́шу.

Дратувати когось, набридати кому-небудь чимсь неприємним, одноманітним і т.ін. Приклади

Десь гостриться, кричачи, ніж на бруску, десь тягне за душу попсована катеринка (Дніпрова Чайка)

бра́ти / взя́ти гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе).

Чинити злочин, убивати кого-небудь. Приклади

Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар)

Діяти проти власної совісті, релігійних норм; робити щось несхвальне. Приклади

— Грішниця я, — буркотіла стара. — Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш)
— Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко)
— Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею,.. я доношую це рам'я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний)

іноді жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Приклади

Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах)

кла́сти / покла́сти го́лову (ду́шу) за кого--що і без додатка.

Гинути, вмирати в боротьбі, на війні і т.ін. Приклади

Я тільки прагну швидше могили. А колись… Боже… Невже минуло? Бажав покласти за других душу… (П. Грабовський)
— Боронь Боже, затягнеться ця бійка [війна], то ще й нашим дітям доведеться класти голови…— журно мовила Уляна Григорівна (С. Добровольський)
Горіли ті прапорщики в пеклі війни тисячами, горіли, як солома, разом зі своїми взводами, самі не знаючи толком за віщо довелося їм покласти свої голови (О. Левада)

лягти́ / ляга́ти на ду́шу чию, кому і без додатка.

Бути до вподоби; сподобатися комусь. Приклади

[Квітка до Шевченка:] Я його [Кобзар] притулив до серця, бо дуже шаную Вас і ваші думки кріпко лягають на душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
Декому заходи Морозова теж не лягли на душу (Я. Баш)

Тяжко вразити, негативно вплинути на кого-небудь; приголомшити, пригнітити когось. Приклади

Єлька йде, не вириваючись, бо весь час почуває тягар провини, що важко на душу ліг (О. Гончар)
Мотря чула, що на її душу лягло щось важке, але ні одна сльоза не виступила на її очах (І. Нечуй-Левицький)

розв'яза́ти ду́шу кому, чию.

Позбавити кого-небудь мук, переживань, полегшити його душевний стан. Приклади

[Галочка:] Як я любила його, ти знаєш, Олено. Скажи йому се, що і вмерти хочу швидше, щоб розв'язати його душу (Г. Квітка-Основ'яненко)

роздира́ти / розде́рти се́рце (ду́шу) [на шматки́ (по шматка́х)] перев. чиє (чию).

Глибоко засмучувати, хвилювати, бентежити. Приклади

Думки по шматках роздирали сьогодні парубочу душу (М. Стельмах)
Степці той спів розирав душу, навіював щось болісне, тугу наганяв на неї (Ю. Бедзик)
Залізняк попереду.. А за ним німий Ярема.. Тяжко йому, Тяжко, а не плаче, Ні, не плаче: змія люта.. Серце роздирає (Т. Шевченко)

колоти́ти ду́шу чию.

Викликати неспокій, роздратування, обурення тощо. Приклади

— Господар над господарем… ще може інколи позбиткуватися, але щоб наймит комизував і колотив мою душу (М. Стельмах)

видира́ти / ви́дерти ду́шу [з ті́ла] у кого і без додатка.

Жорстоко знущатися з кого-небудь, мордуючи, доводячи до смерті. Приклади

— Їй-богу, так! Їй-богу, так! — репетує кругом сірома.— Проклятії кармазини швидко видеруть у нас душу з тіла, не то що! (П. Куліш)
— Тимофію,— наздогнала його в сінях.— Ви б не їхали на ніч. Банда Гальчевського тепер луютує. За землю душі видирає,— так сказала, начебто і не знав Тимофій, що робиться навкруги (М. Стельмах)

торка́ти ду́шу (се́рце) кому, чию (чиє).

Зворушувати кого-небудь, викликаючи замилування в когось. Приклади

І сама ця наша Громова, найвища з могил, неодмінно чимось торкне тобі душу, ціле літо вона мовби виглядає когось,— чи не за те й люблять її вітри? (О. Гончар)
Не торкала якось мого серця дика краса південної бурі (М. Коцюбинський)

в одну́ ду́шу.

Настирливо, набридливо; невідступно вимагати що-небудь. Приклади

[Кіндрат Антонович:] Ніяк не відкараскаюсь від Леоніда Петровича: пий, в одну душу з ним та й годі! (М. Кропивницький)
Шила [мати заробітчанську торбу] дочці Вусті, що була вже на виданні, а Данько найменший пристав, ув'язався в одну душу: — Пошийте й мені (О. Гончар)
Важко було заспокоїти дитину, що верещала в одну душу (Грицько Григоренко)
— На сьому ото ніч пішов я, а за мною ще онук мій учепився в одну душу: піду та й піду (Г. Хоткевич)

гніти́ти се́рце (ду́шу).

Викликати тяжкий настрій, болісне відчуття. Приклади

Моє серце слізьми повне, Щось важке, щось невимовне Гнітить душу без кінця (П. Грабовський)

вхопи́ти за се́рце (за ду́шу) кого.

перев. чиє (чию). Глибоко зворушити, вразити, схвилювати кого-небудь. Приклади

За душу прямо вхопило… Ну й видавило важку сльозу… (В. Козаченко)
Вирішив написати… оповідання, щоб вхопило за вчительське серце (С. Васильченко)
У старого пана, що сидів при столі, підперши сиву голову, бризнули з очей сльози, густі, грубі, як горох, і закапали на стіл. Візника вхопили вони за серце (І. Франко)
— Поскочив він до неї; а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і про те, що заблудив у пущі: вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш)

Повністю заволодіти ким-небудь (про почуття). Приклади

І така мене досада за серце вхопила (Панас Мирний)
Він навіть зупинився на хвилинку, тільки на хвилинку. Скажена лютість вхопила його за серце (М. Коцюбинський)

за пу́хлу (пу́хлого) ду́шу, зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін.

Марно, даром. Приклади

Робить за пухлого душу (Укр. присл.)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти за се́рце (за ду́шу) кого і без додатка.

Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Приклади

[Іван:] Дзвенять вони [пісні] сумні та жалібні по лугам та садочкам і за душу хватають (С. Васильченко)
Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар)
Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський)

Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Приклади

Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий)

Впливати, діяти на кого-небудь. Приклади

Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети)

пройма́ти / пройня́ти се́рце (ду́шу).

Виклика́ти сильні, перев. неприємні відчуття. Приклади

Хай би серце вразила стріла, Аніж покора серце пройняла (М. Бажан)
Зголоднілі заробітчани запалими очима суворо поглядали на панські сади, городи. Мстиве почуття проймало душу (К. Гордієнко)

Глибоко зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади

пройма́ти й ду́шу й се́рце. Мені пані уже як напише лист до мого сина, дак уже теє слово проречисте пройме й душу й серце (Ганна Барвінок)
Огненне слово його [Т. Шевченка] наскрізь проймало серце (Панас Мирний)
Сосна шуміла, шуміла. І здавалося хлопцеві, що то ридає його рідна мати, і плач цей проймав йому серце (С. Воскрекасенко)

надрива́ти / надірва́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Викликати в когось душевні страждання, муки, переживання і т.ін. Приклади

Пісня надриває душу (З журналу)
Туга і горе Глібовому синові серце надриває (Панас Мирний)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади

відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)

Померти. Приклади

А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)

кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади

— Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)

за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади

Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
[Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
— Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
— Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка.

Відверто, щиро розповідати про себе все, ділитися з кимсь думками, переживаннями. Приклади

Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу (І. Рябокляч)
І глянув [Боговіз] у пітьмі на Колодуба уважно, наче роздумуючи, чи варто викладати перед ним свою душу (Ю. Бедзик)
Погляд… наче говорив: Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба божого розкушу (С. Голованівський)

обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком і т.ін.).

Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т.ін. Приклади

Вдруге осиротів Левко. Того, першого, ганебного сирітства він не знав. А друге огорнуло серце важким смутком (З газети)
Не несли вони [дні] у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою.. Топтали мою єдину надію (Панас Мирний)

впада́ти (па́дати) / впа́сти в ду́шу чию, кому і без додатка.

Справляти глибоке враження, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади

Тільки що як впало йому. .в душу, що в Овручі погано людям жити, то як наче зернятко яке прийнялося (Марко Вовчок)
— Вчіться, любіть свою школу, своє село, свою Батьківщину,— падали слова старої вчительки в дитячі душі (М. Зарудний)
Лиш ронять краплю віти кленів змоклих, А паровоза крик і місяця димок Впадають в душу на життя, на вічність (Л. Первомайський)

ні за ца́повою (пу́хлу) ду́шу, зі сл. заги́нути, пропа́сти і т.ін.

Марно, даром; ні за що. Приклади

[Прохор:] Краще піду кудись, де більше світу. Бо тут пропадеш ні за пухлу душу (І. Микитенко)
Пропав ні за цапову душу (Укр. присл.)
— Дурний Кирило, наклав головою ні за цапову душу (М. Рудь)

ра́нити ду́шу кому, чию (чиє) і без додатка.

Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань. Приклади

Ті суди-пересуди, ясна річ, долинали й до слуху Івана і гострими скалками болісно ранили йому душу (І. Головченко, О. Мусієнко)
Він любив її щиро, і кажда [кожна] звістка про неї, зла чи добра, ранила його душу (І. Франко)

положи́ти гріх на ду́шу.

Зробити який-небудь непорядний вчинок або злочин. Приклади

Душе моя!.. Таки зрослась зо мною нерозривно, Чи гріх, чи два на душу я положу, — Ну що ж, коли не можу та й не можу Тебе віддерти (І. Франко)

розрива́ти / се́рце (ду́шу, гру́ди) перев. чиє (чию, чиї).

Примушувати страждати, переживати, мучитися. Приклади

Розпач, відчай розривали її груди, хвилинами з'являвся такий жах, що ціпеніло серце (О. Донченко)
— Скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок)
В'ється вона [туга] коло серця, серце розриває (С. Руданський)

вилива́ти / ви́лити [свою́] ду́шу ([своє́] се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Висловлювати свої почуття, переживання. Приклади

Заспівали в полі пісню трактористи, виливають серце у словах простих (В. Сосюра)
Багато знала й багато співала пісень стара Гафійка, але ні в одній з них не тужила так, душу всю виливаючи, як у пісні про славного Яношіка (Г. Хоткевич)

Щиро ділитися з ким-небудь найпотаємнішим, тим, що хвилює, наболіло. Приклади

Данило взяв дочку обома руками й заговорив. Взагалі не дуже балакучий, він інколи любив вилити душу в патетичному монолозі (Л. Дмитерко)
Говорили всі, хто бажав перед представником центра вилити наболілу душу (І. Кириленко)
На війні хлопці не стануть першому зустрічному виливати свою душу, а вже коли виливають її, то тільки справжньому другові (П. Автомонов)

Досхочу наговорюватися; виговорюватися. Приклади

Чоловік мав потребу вилити комусь душу.. Бачить, п'яний іде — підійшов і давай розповідати йому (Зб. Український анекдот); — Куди все зникає? Оте бажання вилити душу, вийти увечері на вулицю, до людей. Як раніше було, поручкатися: — Доброго вам здоров'я… — І вам доброго… (А. Камінчук)

розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому.

Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. Приклади

— Галя Вишняківна… була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що змогли б ще більше їй розвередити душу (Л. Костенко)
— Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.— Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади

Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
— Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)

Невідомо, незрозуміло. Приклади

чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
— Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
[Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
— Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

зігрі́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Порадувати, звеселити кого-небудь чимсь. Приклади

Хочеться зігріти душу гарною музикою.
Купила пучечок схололих квітів.., та вони не зігріли їй серця, чомусь не розчулили своєю красою (З газети)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ду́шу кому.

Кого-небудь ображати, торкаючись найдорожчого, заповітного. Приклади

— Так, але за що він мені наплював у душу? — пригадав він розмову з Кузем (Григорій Тютюнник)
— Покажіть того, хто на старість плюнув мені в душу! Хто зробив з мене злодія?! (М. Зарудний)
Погрожував [вчитель], що так цього не залишить, не дозволить собі в душу плювати (О. Гончар)

не йде на (в) ду́шу кому і без додатка.

Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. Приклади

Пріська не обідала. Де вже та страва ітиме на душу, коли, може, з завтрашнього дня нічого буде кусати? (Панас Мирний)
йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький)
— Чогось не їсться мені, брате…— А ти все-таки їж…— Не йде на душу… (М. Рудь)
Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш)
[Кобзар:] Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. [Герасим:] А що тобі жалко [горілки]? (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти на се́бе.

що. Зобов'язуватися, погоджуватися, вирішувати і т.ін. здійснити, зробити що-небудь самому, самостійно. Приклади

бра́ти на свою́ ду́шу. Бери це на свою душу (Нар… присл.)
— Дивлюся на вас і думаю: така ви молода і згодились піти на чужих дітей: взяти на себе клопоти з найтруднішими… (О. Гончар)
Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис, то вже брав Микола на себе (Л. Мартович)

Робити що-небудь, переважно замість когось, вирішувати чиїсь проблеми. Приклади

— З твоїми копійками? — перехопив ініціативу Саунський — каву беру на себе! (А. Крижанівський)
— Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда. (М. Стельмах)

кого. Опікати кого-небудь, займатися кимсь, чимсь. Приклади

— А ніяких особливих обіцянок від нас ніхто не вимагає. Просто побудемо, поговоримо, окреслимо для себе коло можливостей… Взагалі, дозвольте мені словаків узяти на себе (І. Головченко і О. Мусієнко)

спа́сти на ду́шу кому.

Сподобатися кому-небудь. Приклади

А той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув — таки жменьку куминої ласки (Україна сміється)

прийня́ти в се́рце (в ду́шу).

кого. Прихильно, з любов'ю зустріти, поставитися до когось. Приклади

Він, він! За час майже шестирічної розлуки до невпізнання змінило його життя, змінило для інших, але не для неї, не для матері! Прийняла його в серце, яким є, здається, таким і ждала (О. Гончар)

що. Лагідно сприйняти щось, погодитися з чим-небудь. Приклади

[Руфін:] Прісцілло,.. ти вимовила слово, якого я не смів промовить перший, бо думав,— ти його не приймеш в душу (Леся Українка)

ви́трясти ду́шу з кого.

Будь-якими засобами ( перев. погрозами, суворими вимогами) домогтися чого-небудь від когось. Приклади

Сьогодні ось приїде. .граф Толстой, і він [цар] з нього душу витрясе, а примусить врешті-решт по-справжньому розкопати всю справу (В. Канівець)
— А ти домовся з теслями й огородись. Гроші знайдемо.— І огороджусь. Я з вас душу витрясу, а школу обгороджу (Ю. Збанацький)

Уживається як погроза побити, покарати кого-небудь. Приклади

— А мені б тільки пана потіпати, я з нього душу витрясу (П. Панч)
повитру́шувати ду́ші (про всіх або багатьох). Це ж можуть і нас погубити за нього, всі душі з нас повитрушують поліцаї, якщо тільки докотиться до них, кого ми тут переховуємо (О. Гончар)
— Кажи, а то я з тебе душу витрясу! — Іван Федотович припер Касяненка в куток і так здавив за горло, що тому виперло з лоба очі (С. Васильченко)

Украй виснажити, вимучити кого-небудь. Приклади

А вони [русалки] вхопили його знову, мало з нього не витрясли душу, так обертали в танці (Три золоті сл.)
[Гострохвостий (тихо):] Ой, страшна ж її мати! Ще як попаде мене в свої лапи, то витрясе з мене душу (І. Нечуй-Левицький)

душа́ в ду́шу.

зі сл. говори́ти і под. Щиро, відверто. Приклади

Стара заметушилася. Хутко накрила стіл. Скоро ми вже розмовляли душа в душу (З журналу)
Під час практичних занять… можна було поговорити [з учителями] про все відкрито, душа в душу (О. Гончар)

зі сл. жи́ти і под. Дружно, у злагоді. Приклади

Катерині стало тепло й затишно… Їй здавалось, що у їх з Дмитром немає ніяких непорозумінь, що вони з ним живуть душа в душу (Ю. Збанацький)
Коли б вони [брати] тримались один одного, коли б вони жили душа в душу, усе село вклонилося б їм, визнало б їх своїми панами (М. Стельмах)
Він [Семен Іванович] частенько заглядав до брата на вечірній вогник. Брати жили, як то кажуть, душа в душу (М. Рильський)

тягти́ (тягну́ти) ду́шу з кого.

Мучити, виснажувати кого-небудь чимось неприємним. Приклади

Так інший на словах добро творити прагне, А душу з вас, бува, Крізь ребра тягне (М. Годованець)

розбива́ти / розби́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию), кому і без додатка.

Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань і т.ін. Приклади

В розбитім серці не шукай снаги (П. Грабовський)
розби́теє се́рце. І тепер я розбитеє Серце ядом гою… (Т. Шевченко)
Чи то недоля та неволя, чи то літа ті летячи Розбили душу (Т. Шевченко)
За оцим рогом підстеріг її [Оксану Сергіївну] знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Яновський)
Свічки ряснії в церкві тій палали, куривсь кадила запахущий дим, плачливі співи серце розбивали (І. Франко)

рва́ти / порва́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати страждання, душевний біль; завдавати мук. Приклади

се́рце на шматки́ рва́ти. Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Укр. присл.)
[Лицар:] Той порив порвав мені востаннє ржаву душу, її неволя ржею так посіла, а що порвало — героїзм чи розпач, сама ти зваж (Леся Українка)
— Води! — попрохав ранений. Серце Соломії рвала та просьба Остапова (М. Коцюбинський)
Спомини минулого коротенького щастя рвали душу (Г. Хоткевич)
Зника північний гість, та погляд той і мова Лишають в серці слід кривавий і страшний, І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка)

Завдавати кому-небудь фізичного болю; мучити. Приклади

І заметався, застогнав опришок. Рви душу — а не скажу (Г. Хоткевич)

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу.

Померти. Приклади

відда́ти ду́шу Бога́м. Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі Богам (І. Котляревський)
Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає… (Панас Мирний)
— Ти б делікатніше, а то… — посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк)
А він [Пе́тру] не лише викрив негідника, а й труснув його так, що той мало не віддав Богові душу! (М. Чабанівський)
Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко)

бальза́м на ра́ну (ду́шу) чию.

дійма́ти / дійня́ти хо́лодом ду́шу кому і без додатка.

Боляче вражати кого-небудь, завдавати душевного болю. Приклади

Хто має матір, тому не страшна образа товаришів, у кого немає — найменша кривда холодом діймає душу (О. Іваненко)

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка.

Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. Приклади

різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник)
розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка)
кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні.. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили, і крає ножем по серці (М. Коцюбинський)
кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк)
Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко)
— Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович)
— От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський)

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру (за ду́шу).

Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи інтересами інших. Приклади

Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко)
Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок,. .посумувати… і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський)

переверта́ти / переверну́ти ду́шу (се́рце).

Виклика́ти в кого-небудь якесь сильне почуття (тривоги, хвилювання, захоплення і т.ін.). Приклади

Оповідає [Дмитрик] лиш так і ні. Зате як усміхнеться — серце переверне (М. Рильський)
І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернули душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах)
Вночі йому сниться сон, який перевертає душу: з темного кутка дивляться на нього батькові очі, а під стелею гримить голос: Ти зробив те, що я тобі заповідав? (Григорій Тютюнник)

ма́ти ду́шу.

Бути чуйним, доброзичливим, сердечним і т.ін. Приклади

— Не гони,— кричить,— машину. Май же душу, не тряси! Не лети (С. Олійник)

За ми́лу ду́шу.

зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін. Добре, прекрасно, надійно. Приклади

Джулай запропонував замінити чавун резиною. Підняли було на сміх, але завжди сміється той, хто сміється останнім.. Резина працює за милу душу (П. Інгульський)

З великим задоволенням; охоче. Приклади

— Всі на мене злі, а я ще зліший, — засміявся Джмелик, наливаючи Гошці самогону. Пий, Гошко, бо ти дурний.. Я б тобі вліпив кулю в потилицю за милу душу (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і т.ін., грубо.

Дуже міцно. Приклади

— Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар)
Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу… (Є Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади

на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

запада́ти / запа́сти в [саму́] ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади

— Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру)
— Запам'яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало… (О. Гончар)

Дуже подобатися комусь, запам'ятовуватися. Приклади

Ольга Річинська, яка так неждано.. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морґаною (Ірина Вільде)
Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний)

[важки́й] ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому.

Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т.ін.; кому-небудь дуже важко. Приклади

Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш)
ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, в ночі тривожні сни (І. Гончаренко)

вирива́ти ду́шу кому.

Викликати в кого-небудь переживання. Приклади

І все матір свою згадує, кличе, щоб рятувала.— Та так же жалібно.. Ну прямо душу тобі вириває своїм плачем (Г. Хоткевич)

продава́ти / прода́ти ду́шу кому.

Втрачати свою гідність, давати згоду служити комусь; зраджувати. Приклади

продава́ти ду́шу дия́волу. Диваки, вбивають себе над рукописом, фарбами, продають душу дияволу за какофонію звуків.., пнуться до безсмертя.., а воно, безсмертя, поруч (В. Дрозд)
І напевне ж таки, не зачеплять вони [гасла й заклики Пияцтву — бій] і тих, хто вже продав свою душу зеленому змієві (З журналу)
Для науки я і до чорта пішов би, як один німецький учений, тільки так, щоб душі не продати (М. Стельмах)
— Мені злодій давав півсотні карбованців, щоб я нікому не казав, а я йому: і за сто не продам душі своєї! (М. Рильський)

замути́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Вивести когось зі стану рівноваги, дуже збентежити. Приклади

Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (І. Котляревський)

відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ду́шу (се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами і т.ін. Приклади

Голубоока, завжди трішки замріяна і незмінно безпосередня і щира [Марія]: чим схвильована, що думає — все розкаже, всю душу розкриє (С. Олійник)
Хочеться йому [Йосипові] до батька доступити, хочеться йому.. відкрити своє серце, а може, й зглянеться, а може, й зваже [зважить] (Панас Мирний)
Вона була рада приходові Катерини, бо не мала тут ні рідних, ні добрих знайомих, не було з ким поділитися своїми думками і не було кому відкрити свою душу (С. Чорнобривець)
Оце коли не Настя біжить до Параски, то Параска до Насті,.. обидві, посідаючи, ведуть свою розмову, розкривають свою душу одна другій (Панас Мирний)
— Ні, я радист.., в обличчя не бачу свого співрозмовника, а по голосу відчуваю, перед ким можна відкривати душу, а для кого, то й кода забагато… (П. Інгульський)
Йдемо, значить, потихеньку стежиною обабіч асфальту і говоримо.. Зіна геть чисто відкриває душу мені (В. Логвиненко)

перев. зі сл. се́рце. Освідчуватися в коханні. Приклади

Скільки ж то разів, зустрічаючись на вулиці, хотів промовити до неї, відкрити їй своє серце (І. Франко)

відда́ти чо́ртові (ді́дькові) ду́шу, зневажл.

за що і без додатка. Продатися кому-небудь. Приклади

Був собі чоловік, та такий скупий на ті гроші!.. За гроші ладен був і душу дідькові віддати (Укр. казки)
— Це місце закляв старий князь, і ніхто його посісти не зможе, а хіба тілько [тільки] оддасть чортові душу, то тоді посяде (Панас Мирний)

Померти. Приклади

— Наше діло, брат, таке: то на коні, то під конем. Я сам торік ледве чортові душу не віддав під Білою Церквою (О. Гончар)

відво́дити / відвести́ ду́шу.

Знаходити собі втіху, розраду чи розвагу в чому-небудь; втішатися. Приклади

І як зберемось, то хоч душу відведемо — пісень своїх наспіваємось (О. Гончар)
Скільки раз уже його охота забирала шпурнути серпом та хоч побалакати за їду [їжу] (уже відвів би душу), так же не міг ізважитися, бо, видить, жінка жне й раз не застогне (Л. Мартович)
А щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся [Максим] якоюсь повійницею та й гуляв іноді з нею (Панас Мирний)

з ким, кому, перед ким і без додатка. Звірятися кому-небудь, ділячись своїми думками, переживаннями, намірами і т.ін. Приклади

Відчув [Левко] — не хочеться чомусь розмовляти з Михайлом. Скільки мріялось одвести душу з кимсь рідним в розмові, викласти свої сумніви і вагання, а от приїхав друг і не виходить розмова (З. Мороз)
Натерпівся старий у синовій хаті, тож йому хочеться душу перед молодими відвести (К. Гордієнко)
Людина завжди потребує когось, кому б могла вилити своє горе і відвести душу (В. Козаченко)
— Я давно мрію про братство людей, про друзів щирих і відвертих, з якими можна було б відвести душу, поділити і горе і радість (О. Іваненко)
Веселий, гостинний, він любив товариство і скоро зібрав біля себе гурток молоді більш поступової та й відводив там душу (М. Коцюбинський)

Заспокоювати, розраювати кого-небудь. Приклади

[Молодиця:] Спасибі вам, дядечку, що хоч трохи душу одвели. Оставайтесь здорові (С. Васильченко)

Насолоджуватися здійсненням якого-небудь сильного бажання. Приклади

А як хотілося вхопити отут у темряві горло ворога й мовчки, щоб не заважили свідки, відвести душу (Іван Ле)
Ні, Василю, не натішився я нею [землею]. Дай мені душу відвести, наробитись на ній до солодкої втоми, щоб аж хребет мій згорблений занив (І. Цюпа)
Коломієць був завзятий курець, і Ярошенко відводив душу, посмоктуючи свою люлечку. Незабаром в кімнаті стало димно (В. Речмедін)

точи́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати постійну тривогу, неспокій, страждання в кого-небудь. Приклади

Не знаю, чи здужаєте ви порозуміти, що ця думка точить мою душу?! (Л. Мартович)
Все-таки,— точив серце сумнів,— може, Петро Гнатович тільки захоплення, все пройде, і знову… повернеться любов до Кирила (В. Вільний)
Їсть нудота без справжнього діла. А ще більше точить серце розставання (О. Копиленко)
Досада точила йому серце, що він,. .стільки проковтнув того книжкового мотлоху, а до істотного, виходить, і не пригубився (Ірина Вільде)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади

[Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
— За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

му́чити (терза́ти і т.ін.) се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Завдавати комусь горя, страждань, прикрощів і т.ін.; спричиняти переживання. Приклади

— Що се [це] я? що се я?. .. Геть, геть від мене… Не муч мого серця (Панас Мирний)
— Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе (А. Шиян)

захо́дити / зайти́ в ду́шу (в се́рце).

Глибоко хвилювати, викликати відгук у кого-небудь. Приклади

Всі, перехиливши голови і затаївши дух, слухають… Кожне слово, наче гвіздок у стіну, заходить у душу (Панас Мирний)

ду́шу вибира́ти / ви́брати.

Глибоко зворушувати, хвилювати. Приклади

Як же не любити було ту мережу [Дніпроенерго]? Всю душу вона вибрала… (О. Гончар)
А дівки — розливом розливаються, всю землю цвітами жури устилають, душу вибирають (Г. Хоткевич)

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

Гірко плакати над ким-, чим-небудь; оплакувати когось, щось. Приклади

обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів)
обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ'яненко)
обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський)
Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка)
Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський)
Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати… (П. Куліш)
Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний)

вклада́ти / вкла́сти [всю] ду́шу в що.

Робити, виконувати, здійснювати і т.ін. що-небудь з великою любов'ю, старанністю, натхненням. Приклади

— Собор похмуро плив у хамарах вечірніх… Ким він вибудуваний? І яким чудом уцілів? І яку душу хтось у нього вклав, що й через віки вона Єльку торкає? (О. Гончар)
Боляче переживав [Бронко] провал справи, в яку вклав усю свою душу (Ірина Вільде)
Хорунжий і сам любив цю старовинну піснюі вкладав у неї свою душу. Його тонкий вібруючий голос бринів, мов срібна струна (С. Добровольський)
— Працюєте ви [доярки] непогано. Стараєтесь, душу в роботу вкладаєте. І от результати: усі колгоспи району по молоку ми далеко позаду залишили (В. Москалець)

плюво́к у ду́шу.

Образа, зневага, що зачіпає найдорожче. Приклади

Криві посмішки одного, другого, косий погляд головного агронома — це було для нього, як плювок у душу (Є. Журахович)

терза́ти ду́шу (се́рце і т.ін.) чию (чиє) і без додатка.

Завдавати кому-небудь переживань, прикрощів, страждань. Приклади

Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована. — Нащо ви терзаєте мою душу? Нащо гнобите?.. (О. Довженко)
Скрипка в руках Русака ридала, терзала душу, відкривала завісу в таємничий світ (Ю. Збанацький)
— Не муч, не терзай мого серця… Я людлю тебе, Прохоре (А. Шиян)

ду́шу пока́зувати / показа́ти.

Щиро, з прихильністю ставитися до кого-небудь. Приклади

— Він сирота, — хто без мене його привітає? Хто про долю, про недолю, Як я, розпитає? Хто обійме, як я, його? Хто душу покаже? (Т. Шевченко)

шкребе́ (шкря́бає) / зашкребло́ (зашкря́бало) на душі́ (на се́рці, за ду́шу, за се́рце) у кого і без додатка, безос.

Кого-небудь охоплює почуття гіркоти, суму, неспокою, тривоги, незадоволення і т.ін. Приклади

шкребти́ ду́шу. Він так бажав Марині добра і щастя, що її успіх окрилював його. Та згодом дрібне самолюбство почало шкребти його душу (Л. Дмитерко)
Справді, того дня він одержав погано з арифметики. Зашкребло на серці у Василя (О. Донченко)
Медаль, яка дісталась Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина… Лукію це, видно, шкребе за душу (О. Гончар)
Од слів твоїх на серці шкряба (В. Сосюра)
Хай досі на душі шкребе, та дружба ж не розпалась (П. Дорошко)
Напевне, намагався [учень] триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Багмут)

ви́бити дух (ду́шу) з кого.

Б'ючи, вбити кого-небудь. Приклади

А в синка, бачу, нема любові до лісу, око в нього сліпе до дерева. Так що хоч вуха з корінням вирвіть, хоч дух вибийте з нього, а рихметику [арифметику] втовкмачте в самісіньку середину мізків (М. Стельмах)
Старий Боровик, схожий на вивернутий із землі пень, важко біг через двір із лопатою в руках і хрипко кричав: — Душу з тебе виб'ю, бісова худоба! (П. Панч)
Став Велетень та й дивиться.— Та що це воно за мара така, що б'ється так дуже? А Побратим до нього: — Ото,— каже,— як не одв'яжешся, то й буде бити, поки й дух з тебе виб'є (С. Васильченко)

розпіка́ти / розпекти́ ду́шу (се́рце і под.) чию (чиє), кому.

Викликати у кого-небудь почуття гніву, душевного болю, страждання і т.ін. Приклади

[Маруся:] Мамо! ти розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (І. Нечуй-Левицький)

як свою́ ду́шу, зі сл. люби́ти.

Дуже. Приклади

Поважав же і він [Наум] її [дружину], скільки міг, і любив її як свою душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
Лаврін докоряє її [Мелашку] за те, що він любив її як свою душу, жалував її, як мати дитину, а вона покинула його (І. Нечуй-Левицький)

колупа́ти ду́шу (се́рце і т.ін.) кому.

Викликати у кого-небудь душевний біль, страждання, переживання. Приклади

[Іван:] Правда, веселих [пісень] мало зосталось у голові, а ті, що йдуть до самого серця, то раз у раз так і колупають тобі душу… (М. Кропивницький)

лі́зти (рідше зала́зити) з чобітьми́ в ду́шу чию, кому і без додатка.

Грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя. Приклади

І кинулись цілою сворою по всіх усюдах,.. одні одним з чобітьми в душу залазять (І. Франко)
І все то приїздило, лізло з чобітьми в душу, задавало нескромні питання (Г. Хоткевич)

рі́зати ноже́м кого.

Завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь. Приклади

різону́ти по живо́му ті́лі. Краще хай буде гірше одному, а не всім,— промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі (М. Стельмах)
різону́ти ду́шу кому. Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу (В. Підмогильний)
ноже́м різону́ти кого. — Ти що, молодичко, всіх п'яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх (Є. Куртяк)
Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї [матері] душа болить, серце крається, що ви її… ножем ріжете? (Є. Гуцало)

Душу віяти від тіла.

Вислів походить зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.), з опису кривавої битви руського війська з половцями: «На Немизі снопи стелють головами, молотять чепи харалужними, на тоці живот кладуть, віють душу од тіла». Приклади

У переносному значенні — вбивати на полі бою.
Хтось невидимий в полі важко гупав
і, знову душу віючи від тіл,
шрапнеллю грімко брук щербатий хрупав…
(Юрій Клен, Прокляті роки)