ДУБА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

да́ти ду́ба, зневажл.

Померти чи загинути. Приклади

дава́ти ду́ба. — Я ж не який-небудь дикун.., що, даючи дуба, нібито наказував і жінку свою вбивати (О. Гончар)
Він приїде, мабуть, зляже І помре між добрих справ, І, напевне, хтось там скаже: — Дід Данило дуба дав (А. Малишко)
Говорила стара, поки й дуба дала (Укр. присл.)
[Пріська:] Думають, що мати прикидається недужою… Повірять тільки, як колись дуба дасть мати (С. Васильченко)

не з ду́ба впа́сти.

Бути досить досвідченим, розумним або обізнаним у чомусь. Приклади

— Отже, на шефа тягнуть Здирського, — сказав Сидоров. — А чим, скажімо, гірший я? — Я теж не з дуба впав, — насупився Саунський (А. Крижанівський)

як ду́рень (дурни́й) з ду́ба (з пе́чі), перев. зі сл. ля́пнути і под., зневажл.

Недоречно. Приклади

[Юрко:] Оце вже ти ляпнув як дурень з дуба! (М. Кропивницький)
Яків мій зрадів та як дурень з печі— в ноги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його шкурі! (Марко Вовчок)
[Ліна:] Я так і думала, що ви бовкнете щось як дурний з печі (Я. Мамонтов)

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому.

Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т.ін. Приклади

— Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють, — волосся дротом! (Остап Вишня)
Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький)
воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук)
воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко)
Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний)
А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович)
Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба… Хлоп'я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська)
Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)

плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба.

Говорити дурниці, нісенітниці, обдурюючи кого-небудь. Приклади

Вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі (Леся Українка)
— Вона вірить сьому шарлатанові, а він їй плете сухого дуба (І. Франко)

врі́зати ду́ба, грубо.

Померти, загинути. Приклади

Я хоч і в тілі, і при буряковому виді, але тихцем хворію і можу врізати дуба (А. Крижанівський)
— Добрячий тютюнець… Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба (М. Ю. Тарновський)
— Ех, коли б я спіймав отого Гітлеряку, сто чортів його матері, я б його не карав, а водив би на шворці, доки б він і дуба врізав, щоб знав, як на чужі землі нападати (Григорій Тютюнник)

става́ти / ста́ти ду́ба (ду́бом).

Підніматися догори, сторч. Приклади

Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
Воднораз за валами, ліворуч, гупнуло так, що вози в тому місці підскочили і стали дуба (М. Лазорський)
А ось Іван… має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, Слухаючи про неї (Л. Мартович)

Свиня під дубом.

Назва байки І. Крилова (1769—1844): свиня, поїдаючи жолуді, які нападали з дуба, підриває його коріння, але не розуміє й не хоче розуміти цього.
У переносному значенні — людина, яка шкодить собі через власну зажерливість і короткозорість. Приклади

Ще зблискує вряди-годи оскал криловської свині під дубом, яка готова вкусити ту руку, що продукує духовну поживу для людей. (Р. Іваничук, Відверто про наболіле)