ДУБА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ду́ба́ «сторч»
викликає сумнів припущення (Machek ESJČS 100) про запозиченість цих форм з латинської мови (від лат. stupēre «дерев’яніти, мертвіти, застигати»), як і порівняння слц. zadubený «тупий, дурний» з лат. stupidus «тс.»;
очевидно, результат видозміни слова ди́бом (ди́бки) «тс.» під впливом аналогії до іменника дуб;
бр. ду́бам «сторч», п. dębem «тс.», слц. dubkom (vstavati) «щулитися», схв. дýпком, дỳпкē «тс.», м. дуба «вниз головою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ду́бки
«вертикально, без сторонньої допомоги»
ду́бом
«сторч, догори ногами»
ду́бці
«тс.»
(дит.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ду́бам «сторч» | білоруська |
| stupidus «тс.» | латинська |
| дуба «вниз головою» | македонська |
| dębem «тс.» | польська |
| дýпком | сербохорватська |
| zadubený «тупий, дурний» | словацька |
| dubkom «щулитися» (vstavati) | словацька |
| дỳпкē «тс.» | українська |
| ди́бом «тс.» (ди́бки) | ? |
| дуб | ? |
ду́ба (кличка вівці)
очевидно, пов’язане з [дубле́ний] «червоно пофарбований», [дублени́стий] «червоно-жовтуватий; кольору дубленої шкіри»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дубе́ла
дубе́ша
дупко́ша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дубле́ний «червоно пофарбований» | ? |
| дублени́стий «червоно-жовтуватий; кольору дубленої шкіри» | ? |
дуб «Quercus robur L.; деревина дуба; дубильна речовина; (діал., іст.) вид великого човна» (бот.)
припускалося також (Фасмер І 547; Brückner 85) початкове значення «дерево» (пор. полаб. jopjeedumb «яблуня») і пов’язувалося (Mikkola Ursl. Gr. 124; Брандт РФВ 21, 220; Uhlenbeck KZ 40, 554; Mikl. EW 48) з гр. δέμω «будую», дісл. timbr, дангл. timber, двн. zimber «будівельний матеріал; будова; кімната», гот. tіmrjan «будувати», псл. domъ «дім»;
зіставлялося (Brückner 85; Machek ESJČ 132) з двн. tanna «ялина» (з герм. *dan֊ wo), дінд. dhánvan-, dhánuh «дуга, звід»;
зіставлялося ще (Bern. І 216 – 217; Міlewski IF 16, 198 – 199) з гр. τυφλός «сліпий, темний; дурний», τύφος «дим, чад», дангл. dumb «німий», дісл. dumbr «тс.», ірл. dub «чорний», двн. tumb «німий; дурний» (як «чорне дерево»);
інші дослідники (Vaillant RÉS 14,223 – 224; Sławski І 139 – 140; ЭССЯ 5,95 – 97), відносячи псл. dǫbъ разом з dǫb-r-ava, dǫb-r-ova до назалізованої форми іє. *dheu-b-, *dhum-b- «глибокий, низько розташований», пов’язують його з лит. dumblas «трясовина, болото», daubà «долина», лтс. dumbrs «болотиста місцевість» і припускають такий розвиток значень: «низько розташована місцевість» – «долина» – «волога долина, поросла лісом» – «ліс» – «дерево» – «найбільш звичайне дерево, дуб»;
розвиток нової семантики пояснюється як наслідок ототожнення понять «дупло» і «дуплисте дерево» та перенесення цієї назви на дуба за характерною перш за все для нього ознакою дуплистості;
найближчі відповідники: дірл. domain «глибокий», гот. diups «тс.», норв. dump «заглиблення в землі», дат. [dump] «печера, заглиблення», нвн. Tümpel «калюжа; невеликий ставок»;
останньою за часом є спроба (Falk Scandoslavica IV 265 – 285) виведення з більш раннього псл. *dumbås «дупло, дуплище; дерево», паралельного до лит. dumbas «заглиблення, порожнина», dùbti «дупліти», dubùs «глибокий, запалий», dumbùs, dumbrùs «тс.», dùba, dublỹs «дупло», лтс. duôbums «заглиблення, печера», dùobt «видовбувати» (пор. слц. dbol «вулик, дупло», п. dub, dziub, dziubnia«дупло»), як назалізованого варіанта кореня псл. *dŭb-›*dъb-, що зводиться до іє. *dheub- «глибокий, низько розташований»;
псл. dǫbъ, – дальші зв’язки визначаються по-різному;
р. бр. дуб, др. дубъ «дерево; дуб», п. dąb, ч. слц. вл. нл. dub, полаб. dumb, болг. дъб, м. даб, схв. дуб «дуб; [дерево]», слн. dób, стсл. дѫбъ «дерево; дуб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуб'я́
«дуби»
(зб.)
дуб'я́к
«дубняк»
дуб'янці́
«вид постолів з дубленої шкіри»
дуба́
«людина високого зросту»
дуба́рь
«великий дуб»
дубе́ць
«молодий дуб; прутик»
дуби́ло
«дубильна речовина»
дуби́льний
дуби́льник
«той, хто дубить шкіри; [червоний вовняний верхній одяг Шyx]»
дуби́льня
«приміщення, в якому дублять шкіри»
ду́би́на
«дуб; дубовий ліс; палиця; [дубові дрова Ж]»
дубиння
«дубняк»
дубиня́к
«дубова різка»
дубиняки́
«удари палкою»
дуби́тель
дуби́ти
ду́бити
«здирати (гроші)»
ду́битися
«ставати догори; коробитися»
дубі́вка
«сорт дині; [чорнильний горіх; горілка, настояна на дубових бруньках Ж]»
дубівни́к
«той, хто дубить шкіри, дубильник»
дубі́нка
«чорнильний горіх»
(бот.)
дубі́ти
дубле́нець
«видублена шкіра»
дубле́ний
«червоно пофарбований»
ду́блений
дублени́стий
«червоножовтуватий, кольору дубленої шкіри»
ду́блє
«тс.»
дубли́ти
«дубити (рибальські сіті)»
дубля́
«тс.»
дубля́нка
«дублений кожушок»
дубни́й
«дубильний»
дубни́к
«дубовий ліс»
дубни́ця
«дубильно-травильний розчин»
дубня́к
дубове́ць
«голуб’янка дубова, Lycaena quercus»
(ент.)
ду́бо́вий
дубови́к
«власник човна-дуба»
дубови́на
«дубова труна»
дубо́вник
«тс.»
дубо́к
«дрова»
дубува́ти
«мерзнути Г; не спати; бродити на свободі Ж»
дубува́тий
дубча́к
«молодий дубок»
задубі́лий
задубі́ти
заду́блий
заду́бнути
заду́бти
здуби́ти
«здерти»
здуби́тися
«одубіти»
зду́биця
«залишки дубової кори, що йдуть на дубіння»
одубені́ти
одуби́тися
«вмерти, околі́ти»
одубі́лий
одубі́ти
оду́бнути
оду́бти
па́дуб
«Ilex aquiîolium L.»
пі́ддубень
«гриб синяк, дубовик, Boletus lurіdus»
(?)
підду́бець
підду́бник
піддубо́вик
пі́дду́бок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дуб | білоруська |
| дъб | болгарська |
| dub | верхньолужицька |
| tіmrjan «будувати» | готська |
| diups «тс.» | готська |
| δέμω «будую» | грецька |
| τυφλός «сліпий, темний; дурний» | грецька |
| timber | давньоанглійська |
| dumb «німий» | давньоанглійська |
| zimber «будівельний матеріал; будова; кімната» | давньоверхньонімецька |
| tanna «ялина» (з герм. *dan֊ wo) | давньоверхньонімецька |
| tumb «німий; дурний» (як «чорне дерево») | давньоверхньонімецька |
| dhánvan- | давньоіндійська |
| domain «глибокий» | давньоірландська |
| timbr | давньоісландська |
| dumbr «тс.» | давньоісландська |
| дубъ «дерево; дуб» | давньоруська |
| dump «печера, заглиблення» | датська |
| *dheu-b- | індоєвропейська |
| *dheub- «глибокий, низько розташований» | індоєвропейська |
| dub «чорний» | ірландська |
| dumbrs «болотиста місцевість» | латиська |
| duôbums «заглиблення, печера» | латиська |
| dumblas «трясовина, болото» | литовська |
| dumbas «заглиблення, порожнина» | литовська |
| даб | македонська |
| dub | нижньолужицька |
| Tümpel «калюжа; невеликий ставок» | нововерхньонімецька |
| dump «заглиблення в землі» | норвезька |
| dumb | полабська |
| dąb | польська |
| domъ «дім» | праслов’янська |
| dǫbъ | праслов’янська |
| *dumbås «дупло, дуплище; дерево» | праслов’янська |
| *dŭb-›*dъb- | праслов’янська |
| dǫbъ | праслов’янська |
| дуб | російська |
| дуб «дуб; [дерево]» | сербохорватська |
| dub | словацька |
| dób | словенська |
| дѫбъ «дерево; дуб» | старослов’янська |
| dub | чеська |
| значення «дерево» (пор. полаб. jopjeedumb «яблуня») | ? |
| dhánuh «дуга, звід» | ? |
| τύφος «дим, чад» | ? |
| *dhum-b- «глибокий, низько розташований» | ? |
| daubà «долина» | ? |
| понять «дупло» | ? |
| і «дуплисте дерево» | ? |
| dùbti «дупліти» | ? |
| dubùs «глибокий, запалий» | ? |
| dumbùs | ? |
| dumbrùs «тс.» | ? |
| dùba | ? |
| dublỹs «дупло» | ? |
| dùobt «видовбувати» (пор. слц. dbol «вулик, дупло», п. dub, dziub, dziubnia«дупло») | ? |
дуба́с «великий ніж»
походить, очевидно, від дуб «великий човен», звідки ст. дубас (пор. рум. dubas «великий рибальський човен, шаланда»);
на формі слова, можливо, позначився вплив тур. tombaz «вид річкового човна; понтон; буй, бакен» (пор. Mikl. TEI 2, 178, проти Фасмер II 548);
пор. синонімічні назви у польській мові dub, dubas, dubica, tumbaz, dombaza «вид човна; шхуна, паром»;
р. [дуба́с] «човен, видовбаний із суцільного дерева, баржа», бр. [дуба́с] «великий ніж», п. dubas «тупий ніж» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дубас
«видовбаний човен, дуб»
(XVIII ст.)
дубасникъ
«власник дубаса»
дубащина
«податок від дубаса»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дуба́с «великий ніж» | білоруська |
| dubas «тупий ніж» (з укр.) | польська |
| tombaz «вид річкового човна; понтон; буй, бакен» (пор. Mikl. TEI 2, 178, проти Фасмер II 548) | турецька |
| дуб «великий човен» | ? |
| дубас (пор. рум. dubas «великий рибальський човен, шаланда») | ? |
| синонімічні | ? |
| dubas | ? |
| dubica | ? |
| tumbaz | ? |
| dombaza «вид човна; шхуна, паром» | ? |
| дуба́с «човен, видовбаний із суцільного дерева, баржа» | ? |
дубови́к «лящ, Abramis brama L.» (іхт.)
пов’язане з дуб;
назва виникла у зв’язку з тим, що ляща легко ловити в період, коли розвиваються дуби;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дуб | ? |
дубоні́с «довгоніс, Nucіfraga Briss.» (орн.)
назву дано за ознакою довгого і міцного дзьоба, яким птах добуває їжу;
складне утворення з основ іменників дуб і ніс;
р. дубоно́с, бр. дубано́с;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дубано́с | білоруська |
| дубоно́с | російська |
| дуб | ? |
| ніс | ? |
ли́па «довгий човен»
очевидно, результат перенесення назви дерева ли́па (пор. дуб «вид човна»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
липова́н
«невеликий безкільовий рибальський човен»
лупува́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́па (пор. дуб «вид човна») | українська |
| дуб | українська |
ли́півка «сорт дині»
неясне;
не виключена можливість зв’язку з ли́па;
пор. дубі́вка, р. дубо́вка, що походять від дуб;
р. [липовка] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дубо́вка | російська |
| липовка «тс.» | російська |
| ли́па | українська |
| дубі́вка | українська |
| дуб | українська |
свид «велика і добре зав’ялена палка»
пов’язане зі [свид] «свидина»;
дубок «ціпок», дуби́на–дуб;
щодо семантичного зв’язку пор. бук «ломака», [бу́чок] «палка» – бук «вид дерева»;
назва зумовлена особливою міцністю свидинового дерева;
ч. [svidyj] «твердий, тугий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засвиди́ти
«ударити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свид «свидина» | українська |
| дубок «ціпок» | українська |
| дуби́на | українська |
| дуб | українська |
| бук «ломака» | українська |
| бу́чок «палка» | українська |
| svidyj «твердий, тугий» | чеська |
па́дуб «Ilex aquifolium L.» (бот.)
похідне утворення від дуб з префіксом па-, що вказує на неповний ступінь вияву ознаки;
назва зумовлена зовнішньою схожістю листя обох рослин (УРЕ 10, 460; БСЭ 31, 543);
р. бр. па́дуб;
Фонетичні та словотвірні варіанти
падубок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́дуб | білоруська |
| па́дуб | російська |
| дуб | українська |
староду́б «Laserpitium L.; [дудник лісовий, Angelica silvestris L. Mak; копитняк європейський, Asarum europaeum L.; чистотіл звичайний, Chelidonium majus L.; ломиніс прямий, Clematis recta L.; смовдь, Peucedanum latifolium DC., Peucedanum Ostruthium Koch. тж; горицвіт весняний, Adonis vernalis L. Л]» (бот.)
складне утворення з основ прикметника стари́й та іменника дуб;
мотивація назви неясна, як семантичні паралелі пор. [дуболист] «Laserpitium latifolium», [верходуб] «тс.», [старовина] «чистотіл звичайний»;
р. [стародуб] «горицвіт», [староду́бка] «тс.», бр. староду́бка «народна назва деяких видів покритонасінних рослин родини жовтецевих і терличевих»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
староду́бка
«чемерник чорний, Helleborus niger L.; чемериця чорна, Veratrum nigrum L. Mak»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| староду́бка «народна назва деяких видів покритонасінних рослин родини жовтецевих і терличевих» | білоруська |
| стародуб «горицвіт» | російська |
| староду́бка «тс.» | російська |
| стари́й | українська |
| дуб | українська |
| дуболист «Laserpitium latifolium» | українська |
| верходуб «тс.» | українська |
| старовина «чистотіл звичайний» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України