ВЕРГАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
ве́рга́ти (ки́дати) громи́ на кого і без додатка.
Дуже гніватися на кого-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування.
Приклади
- — Ви, шановний добродію… не раз… кидали громи на нелюбих вам поетів і артистів (І. Франко)
- [Любов (здержано):] О, ви герої! Раді кидати громи з свого м'якого кубельця на тих, кому доля ніякого притулку не дала (Леся Українка)
- Командуючий окупаційною армією мав підстави рвати й метати, мав причини вергати громи (Ю. Смолич)