ВДАРИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

би́ти / вда́рити відбі́й.

Припиняти що-небудь. Приклади

Одначе вичувалося, що процес [заарештовування] десь таки дійшов свого діалектичного заперечення, й сам Сталін вже б'є відбій (І. Багряний)

вда́рити по струні́.

Вплинути, подіяти на кого-небудь, скориставшись чимсь вразливим, якимсь болючим місцем. Приклади

— Знаю, з якого боку зайти [до заробітчанина], по якій струні вдарити (О. Гончар)

вда́рити в о́чі кому і без додатка.

Неприємно вразити надзвичайною яскравістю, незвичністю вигляду і т.ін. Приклади

Коли відкрив бічні дверцята [броньовика], в очі йому вдарило сліпуче пожарище, нестерпне вогняне сяйво (Ю. Бедзик)
Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю (Панас Мирний)
Яків протер очі, зиркнув на світло,— зелено-червоне кружало стояло над свічкою і боляче вдарило йому в очі (Панас Мирний)

Привернути увагу, стати особливо помітним. Приклади

Аж раптом вдарило в очі кілька неспокійних поглядів, — його не слухали, переглядалися і стиха говорили (М. Ю. Тарновський)
— Коли бачу, кіннота біжить! Я гульк у хату, одяг юпку, спідницю, хустинку, взяв відра — баба по воду йде… Трохи присів, щоб не вдарило в очі, який здоровий (Д. Бузько)

вда́рити по но́сі кого.

Присадити кого-небудь, даючи йому зрозуміти, чого він насправді вартий. Приклади

— Печоріна треба провчити! Ці петербурзькі вискочні завжди задаються, поки їх не вдариш по носі! (Переклад за ред. М. Рильського)

би́ти / вда́рити по рука́х.

кого. Перешкоджати чиїмсь діям ( перев. злочинним), карати когось за що-небудь. Приклади

А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади і які нівечать, спустошують людські душі. Бити б таких по руках (М. Ю. Тарновський)

Доходити згоди, домовлятися про щось (при торгівлі). Приклади

Вони [купці].. відразу починали прицінюватися, сперечатися, бити по руках і знов торгуватися, щоб виторгувати хоч зайвий гріш (З. Тулуб)
Довго торгувалися [батьки], а потім на бичках-дволітках вдарили по руках (М. Стельмах)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади

Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
— От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

вда́рити чоло́м.

заст., кому. Попросити, поклопотати про щось перед людьми, наділеними владою. Приклади

Стадницький, розуміючи примхи настрою і часу, вдарив чолом цариці на дворянство (М. Стельмах)

Шанобливо вклонитися, привітавшись до кого-небудь, запрошуючи когось або прощаючись з кимсь. Приклади

— Грай, музико! До світ сонця Все проп'ю, щоб люди знали! — Коли знов хтось до віконця: — Наша мати захворали! І гульвіси і музики Мовчки випили по чарці, Враз зробились без'язикі, Чолом вдарили шинкарці (П. Грабовський)
— Просимо вас, дядьку, до вітальні, на Шевченків вечір,— низько вдарила чолом Леся (М. Олійник)

вдаря́ти (би́ти) / вда́рити в ніс.

безос., чим. Дуже діяти на кого-небудь (про запах). Приклади

вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
Безсило схилився просто на одкриту шухляду. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)

Гостро відчуватися (про запах і т. ін). Приклади

Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (А. Хижняк)

[аж] у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити)

кого. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися. Приклади

[Казибрід:] Громада все знає, Прокопе. І війтівства зараз зречися. А то по хвилі Божій може вже бути запізно. [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (І. Франко)

Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. Приклади

— Єсть номери на п'ять, на три, на два карбованці. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Добровольський)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади

на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
— Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

мішко́м з-за ро́гу вда́рили кого.

Хто-небудь дурнуватий, з великими дивацтвами. Приклади

мішко́м з-за ро́гу вда́рено. Його [Джмелика] випускали, і він, ще не переступивши поріг міліції, знову заїдався з ким-небудь. Нарешті, всі чомусь зійшлися на тій думці, що його мішком з-за рогу вдарено, і перестали звертати на нього увагу (Григорій Тютюнник)

грім би вда́рив (поби́в і т.ін.).

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади

— Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах)
грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер)
грім поби́й. Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко)

кого, що, лайл. ., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

— Знову діло в бандитизм упирається.. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах)
грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах)
— Грім би їх побив.. з їх порядками! — воркотів.. Бовдур (І. Франко)

хай (неха́й) грім поб'є́ (уб'є́ і т.ін.).

кого, що, лайл. , перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

Хай би їх грім побив, такі справи.

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади

хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний)
Хай мене грім уб'є, коли я знаю, в чім виражається їх політика (Леся Українка)
— Хай мене грім поб'є, коли брешу… (І. Муратов)
— Хай мене грім поб'є… коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний)

хоч об доро́гу вдар, зі сл. дурни́й.

Дуже, надзвичайно. Приклади

Дурний, хоч об дорогу вдар! (Укр. присл.)