ВДАРИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

би́ти / вда́рити відбі́й.

Припиняти що-небудь. Приклади
  • Одначе вичувалося, що процес [заарештовування] десь таки дійшов свого діалектичного заперечення, й сам Сталін вже б'є відбій (І. Багряний)

вда́рити по струні́.

Вплинути, подіяти на кого-небудь, скориставшись чимсь вразливим, якимсь болючим місцем. Приклади
  • — Знаю, з якого боку зайти [до заробітчанина], по якій струні вдарити (О. Гончар)

вда́рити в о́чі кому і без додатка.

Неприємно вразити надзвичайною яскравістю, незвичністю вигляду і т.ін. Приклади
  • Коли відкрив бічні дверцята [броньовика], в очі йому вдарило сліпуче пожарище, нестерпне вогняне сяйво (Ю. Бедзик)
  • Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю (Панас Мирний)
  • Яків протер очі, зиркнув на світло,— зелено-червоне кружало стояло над свічкою і боляче вдарило йому в очі (Панас Мирний)
Привернути увагу, стати особливо помітним. Приклади
  • Аж раптом вдарило в очі кілька неспокійних поглядів, — його не слухали, переглядалися і стиха говорили (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли бачу, кіннота біжить! Я гульк у хату, одяг юпку, спідницю, хустинку, взяв відра — баба по воду йде… Трохи присів, щоб не вдарило в очі, який здоровий (Д. Бузько)

вда́рити по но́сі кого.

Присадити кого-небудь, даючи йому зрозуміти, чого він насправді вартий. Приклади
  • — Печоріна треба провчити! Ці петербурзькі вискочні завжди задаються, поки їх не вдариш по носі! (Переклад за ред. М. Рильського)

би́ти / вда́рити по рука́х.

кого. Перешкоджати чиїмсь діям ( перев. злочинним), карати когось за що-небудь. Приклади
  • А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади і які нівечать, спустошують людські душі. Бити б таких по руках (М. Ю. Тарновський)
Доходити згоди, домовлятися про щось (при торгівлі). Приклади
  • Вони [купці].. відразу починали прицінюватися, сперечатися, бити по руках і знов торгуватися, щоб виторгувати хоч зайвий гріш (З. Тулуб)
  • Довго торгувалися [батьки], а потім на бичках-дволітках вдарили по руках (М. Стельмах)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади
  • Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
  • — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

вда́рити чоло́м.

заст., кому. Попросити, поклопотати про щось перед людьми, наділеними владою. Приклади
  • Стадницький, розуміючи примхи настрою і часу, вдарив чолом цариці на дворянство (М. Стельмах)
Шанобливо вклонитися, привітавшись до кого-небудь, запрошуючи когось або прощаючись з кимсь. Приклади
  • — Грай, музико! До світ сонця Все проп'ю, щоб люди знали! — Коли знов хтось до віконця: — Наша мати захворали! І гульвіси і музики Мовчки випили по чарці, Враз зробились без'язикі, Чолом вдарили шинкарці (П. Грабовський)
  • — Просимо вас, дядьку, до вітальні, на Шевченків вечір,— низько вдарила чолом Леся (М. Олійник)

вдаря́ти (би́ти) / вда́рити в ніс.

безос., чим. Дуже діяти на кого-небудь (про запах). Приклади
  • вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
  • Безсило схилився просто на одкриту шухляду. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
  • У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
Гостро відчуватися (про запах і т. ін). Приклади
  • Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
  • Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (А. Хижняк)

[аж] у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити)

кого. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися. Приклади
  • [Казибрід:] Громада все знає, Прокопе. І війтівства зараз зречися. А то по хвилі Божій може вже бути запізно. [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (І. Франко)
Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. Приклади
  • — Єсть номери на п'ять, на три, на два карбованці. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Добровольський)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади
  • на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
  • — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
  • Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

мішко́м з-за ро́гу вда́рили кого.

Хто-небудь дурнуватий, з великими дивацтвами. Приклади
  • мішко́м з-за ро́гу вда́рено. Його [Джмелика] випускали, і він, ще не переступивши поріг міліції, знову заїдався з ким-небудь. Нарешті, всі чомусь зійшлися на тій думці, що його мішком з-за рогу вдарено, і перестали звертати на нього увагу (Григорій Тютюнник)

грім би вда́рив (поби́в і т.ін.).

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади
  • — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах)
  • грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер)
  • грім поби́й. Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко)
кого, що, лайл. ., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади
  • — Знову діло в бандитизм упирається.. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах)
  • грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах)
  • Грім би їх побив.. з їх порядками! — воркотів.. Бовдур (І. Франко)

хай (неха́й) грім поб'є́ (уб'є́ і т.ін.).

кого, що, лайл. , перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади
  • Хай би їх грім побив, такі справи.
зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади
  • хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний)
  • Хай мене грім уб'є, коли я знаю, в чім виражається їх політика (Леся Українка)
  • Хай мене грім поб'є, коли брешу… (І. Муратов)
  • Хай мене грім поб'є… коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний)

хоч об доро́гу вдар, зі сл. дурни́й.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Дурний, хоч об дорогу вдар! (Укр. присл.)