ВДАРИТИ — СИНОНІМІЯ

вда́рити (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка) учинити збройний напад

набі́гти (перев. недок.) учинити набіг.
навали́тися (розм.) навально й несподівано.
нагря́нути (перев. без додатка)
напа́сти (на кого-що)
обсі́сти (кого, що) з усіх боків.
уда́рити (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка) раптово й стрімко.

вда́рити (у що, по чому, об що, чим) чинити удар, удари;

ба́цнути (розм.) однокр. до ба́цати- різко вдарити.
баба́хнути (підсил. розм.) сильно бити, вдаряти, кидати - Однокр. до баба́хати 1.
га́кнути (розм.) ударити, стукнути.
га́хнути однокр. до га́хкати - з силою стукати, ударяти.
ге́пнути (розм.) бити, стукати по чому-небудь, у щось - Однокр. до ге́пати.
дзи́знути (розм.) сильно ударити.
жа́хнути (розм.) сильно вдарити.
лу́снути (розм.) сильно вдарити кого-, що-небудь об щось.
сви́снути (розм.) сильно, з розмаху ударити.
уда́рити (у що, по чому, об що, чим) чинити удар, удари.
хрьо́пнути (розм.) однокр. до хрьо́пати - З силою ударяти, бити по чому-небудь.
хря́пнути (розм.) однокр. до хря́пати - З силою ударяти, бити по чому-небудь.
цю́кнути (розм.) ударяти, стукати чим-небудь по чомусь.
шва́ркнути (розм.) із силою кинути, шпурнути, ударити і т. ін.
шваркону́ти (розм.) підсил. до шва́ркнути - Із силою кинути, шпурнути, ударити.
шварну́ти (розм.) з силою кинути; шпурнути.
шкварну́ти (розм.) сильно вдарити.

вда́рити (кого, по чому, в що, чим) навмисне завдати кому-небудь ударів, намагаючись заподіяти біль або убити

ба́цнути (розм.) однокр. до ба́цати- Різко вдаряти.
баба́хнути (розм.) сильно бити, вдаряти, кидати - Однокр. до баба́хати 1.
бебе́хнути (розм.) сильно вдарити.
бря́знути (розм.) сильно вдарити.
вде́рти (діал.) ударити кого-небудь.
вдра́ти (діал.) ударити кого-небудь.
вжа́рити (розм.) ударити кого-небудь.
влупи́ти (розм.) з силою ударити.
вчеса́ти (розм.) з силою ударити.
вчи́стити (розм.) з силою ударити; побити.
вшква́рити (розм.) з силою вдарити.
вшкварну́ти (розм.) те саме, що ушква́рити.
вшпа́рити (розм.) ударити з силою.
відва́жити (розм.) ударяти чим-небудь.
га́кнути (розм.) ударити, стукнути.
гага́кнути (розм.) ударити.
гря́нути (діал.) ударити.
да́ти (по чому, в що, фам.) бити, вдаряти.
дви́нути (фам.) сильно вдарити, штовхнути.
дзи́знути (розм.) сильно ударити.
довбону́ти (розм.) з силою ударити, штовхнути.
дри́знути (фам.) сильно вдарити кого-небудь.
з'ї́здити (вульг.) те саме, що уда́рити.
загили́ти (розм.) з силою вдарити.
заціди́ти (вульг.) з силою ударяти кого-небудь, у щось.
зма́зати (фам.) сильно ударити кого-небудь.
лу́снути (фам.) сильно вдарити кого-, що-небудь об щось.
ля́снути однокр. до ля́скати- Ударяти, бити долонею, чим-небудь м'яким або по м'якому.
мазну́ти (фам.) ударити, ляснути.
морсну́ти (розм.) однокр. до мо́рскати.
наверну́ти (розм.) дуже вдарити кого-небудь чимсь.
огрі́ти (розм.) з силою вдарити.
перехрести́ти (розм.) те саме, що уда́рити.
пригости́ти (розм.) бити, катувати, нищити кого-небудь.
припеча́тати (фам.) ударити, побити.
прої́хатися (розм.) ударити кого-небудь.
сви́снути (розм.) сильно, з розмаху ударити, хльоснути.
стругну́ти (розм.) те саме, що уда́рити 2.
стусну́ти однокр. до сту́сати- Бити, штовхати кого-небудь.
суну́ти (розм.) штовхнути, вдарити кого-небудь чимсь.
тра́хнути (розм.) сильно вдарити кого-небудь, дати комусь стусана.
угати́ти (розм.) ударити когось чим-небудь з усієї сили.
угрі́ти з силою вдарити.
уде́рти (діал.) ударити кого-небудь.
удра́ти (діал.) ударити кого-небудь.
ужа́рити (розм.) ударити кого-небудь.
улупи́ти (розм.) з силою ударити.
урі́зати з силою ударити.
учеса́ти (розм.) з силою ударити.
учи́стити (розм.) з силою ударити; побити.
ушква́рити (розм.) з силою вдарити.
ушкварну́ти (розм.) те саме, що ушква́рити.
ушпа́рити (розм.) ударити з силою.
фра́снути (діал.) ударити.
хви́снути (розм.) однокр. до хви́ськати - Бити, ударяти кого-небудь чимсь.
хви́сьнути (розм.) однокр. до хви́ськати - Бити, ударяти кого-небудь чимсь.
хлисну́ти (розм.) ударити рукою по обличчю, тілу; дати ляпаса.
цю́кнути (розм.) завдати удару кому-небудь.
чесону́ти (розм.) підсил. до чесну́ти - Бити по чомусь кого-небудь.
шарну́ти (розм.) ударити.
шемену́ти (діал.) зачепити, ударити, вбити.
шква́ркнути (розм.) сильно вдарити.
шкварну́ти (розм.) сильно вдарити.

вда́рити ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук

ба́хнути однокр. до ба́хкати і ба́хати- Створювати гучні короткі звуки.
баба́хнути однокр. до баба́хати 2- Утворювати сильні низькі уривчасті звуки.
га́хнути однокр. до га́хкати- Створювати гучні короткі звуки.
грю́кнути однокр. до грю́кати- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
грюкону́ти підсил. до грю́кнути- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
гря́кнути (розм.) однокр. до гря́кати- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
сту́кнути однокр. до сту́кати - Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін.
уда́рити ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук.
цю́кнути (розм.) однокр. до цю́кати- Ударяючись об що-небудь, видавати стук.

вда́рити про мороз, холод, спеку, дощ і т. ін. - несподівано настати, розпочатися

вшква́рити почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.).
уда́рити початися, настати раптово або з великою силою (про явища природи).
ушква́рити почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.).

вда́рити

вда́рити

вда́рити

вда́рити

вда́рити

вда́рити

вдарити по зубах

Словник синонімів Караванського

вдарити (дк.)

Словник синонімів Караванського

вдарити (кулаком)

Словник синонімів Караванського

вдарити

Словник синонімів Караванського

вдарити (про дощ)

жбухнути (про води)
линути (док.)
шугнути (про кров)
Словник синонімів Караванського

вдарити кулаком

Словник синонімів Караванського

вдарити кого

Словник синонімів Караванського

вдарити (дк.)

Словник синонімів Караванського

вдарити в поли руками

Словник синонімів Караванського

вдарити (кулаком)

Словник синонімів Караванського

вдарити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вдар навальний наступ на ворога

ата́ка навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу.
на́ступ бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед.
на́ї́зд раптовий, короткочасний напад на кого-небудь.
нава́ла вторгнення ворожих військ у якусь країну, на якусь територію.
при́ступ навальний напад війська на ворога; атака.
уда́р стрімкий напад, атака.

вдар (перен.) надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання

потрясі́ння (перен.) сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання.
стрес стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів.
струс (перен.) надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання.
тра́вма (зі сл. психічна, душевна. перев. з означ. психічний, душевний.) нервове потрясіння.
уда́р (перен.) раптова неприємність, несподіване горе, важке потрясіння.
шок (перен.) стан пригніченості, розгубленості.

вдар (підсил. розм.) втрата, матеріальна чи моральна, заподіяна комусь

кри́вда те саме, що шко́да1 1.
уда́р (підсил. розм.) велика шкода, втрата, заподіяні кому-, чому-небудь.
шко́да матеріальні втрати; збитки.

вдар рукою

Словник синонімів Караванського

вдар (П.)

атака ((лобовий) ВІЙ.)
Словник синонімів Караванського

вдар долі

Словник синонімів Караванського

вдар нервовий

Словник синонімів Караванського

вдар

биття (серця)
відгроми (грому)
звуки (бубна)
удари (мн.)
Словник синонімів Караванського