БОЧКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

бо́чка Данаї́д, книжн.

Марна, даремна робота. Приклади

Псевдоборотьба з бюрократами — це бочка Данаїд, на яку витрачаються великі сили (З газети)

Бочка Данаїд.

За давньогрецьким міфом, 49 дочок царя Лівії Даная, які вбили своїх чоловіків, були приречені вічно наливати воду в бездонні бочки.
Значення вислову — постійна безплідна праця. Приклади

На цю псевдоборотьбу з філоксерою ми, мов у бочку Данаїд, кидаємо гроші, силу, час. (М. Коцюбинський, Для загального добра)

Бочка Діогена.

Діоген Синопський (бл. 404—323 до н. е.) — давньогрецький філософ, належав до школи кініків, основою вчення яких було зведення всіх потреб до мінімуму. Закликаючи задовольнятися малим, Діоген власним життям стверджував негативне ставлення до вигод: він начебто жив у бочці, вважаючи будинок зайвою розкішшю. Приклади

Гроза їх — директор радгоспу Пахом Хрисантович, сухарюватий, хворий на виразку шлунка чоловічок, що й вдень сидить у своєму кабінеті при світлі лампи, як Діоген у бочці.
(О. Гончар, Тронка)

як у бездо́нну (діря́ву) бо́чку.

У великій кількості, безконечно, марно. Приклади

Гроші пливуть як у бездонну бочку (З газети)

як (мов і т.ін.) з бо́чки.

зі сл. густи́ і т.ін. Дуже гучно, голосно, сильно. Приклади

Інокеша гоготить, як з духової бочки, дихає грозою: — Прокляв тебе єси в зачатії, — реве він, і з його грудей рветься невгамовна бичача сила (Григорій Тютюнник)
Вже на десятому ході Груба гукнув, як з бочки: — Мат! (П. Панч)
як з поро́жньої (духово́ї┌33267) бо́чки. — Добридень, отче Харитоне! — гукнув з воза веселий Млинковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки (І. Нечуй-Левицький)
— Чи правду я кажу, чи ні? — Святу правду, пане гетьмане? Святу правду! — загули кругом запорожці як із бочки (П. Куліш)

зі сл. ли́ти і под. Дуже сильно (про дощ). Приклади

Дощ ллє як з бочки, мабуть, десь Бог чопок загубив та й нічим заткнуть (Укр. присл. та прик.)
Бурхнуло з неба мов із бочки, Що промочило до сорочки (І. Котляревський)

вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю.

Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. Приклади

— Тарасенко наприкінці влив у бочку з меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети)

коти́ти / покоти́ти бо́чку на кого.

Наговорювати щось на кого-небудь, безпідставно звинувачувати когось у чомусь. Приклади

Начальник управління котив на нього, Грека, бочку. Це спочатку здивувало Василя Федоровича, а далі обурило (Ю. Мушкетик)
Стосенко вдачі був доброї, товариської: коли ти з ним ладком, то й він на тебе не покотить бочку (Є. Гуцало)

як (мов, на́че і т.ін.) оселе́дців у бо́чці.

Дуже багато когось, тісно десь (про велику кількість людей у якомусь приміщенні). Приклади

як оселе́дців. — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (А. Хижняк)
В арсеналі художньо-зображальних засобів української мови не менше і фразеологічних синонімів, що виражають спосіб, місце, час та інші обставини, за яких відбувається дія. Наприклад:.. Тісно: ніде голці (яблукові┌151022) впасти — ніде пальцем ткнути — ніде курці клюнути — як оселедців у бочці.. та ін. (Фразеологія..)

як (мов і т.ін.) у бо́чку Данаї́д, книжн.

Марно, даремно. Приклади

— На цю псевдоборотьбу з філоксерою ми, мов у бочку Данаїд, кидаємо гроші, силу, час… (М. Коцюбинський)

сиді́ти на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі).

Перебувати під загрозою небезпеки, катастрофи і т.ін. Приклади

— Шкури! Кругом продажні шкури. Сидять на пороховому погребі й задоволені (Ю. Збанацький)

ло́жка дьо́гтю [в бо́чці ме́ду].

Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т.ін. Приклади

Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур'янів і докір Ніки (З газети)

Діоген у бочці.

Старогрецький філософ IV ст. до н. е. Діоген із Синопа на знак зневаги до власності та комфорту став жити у бочці.
У переносному значенні — людина, яка зневажає матеріальні блага. Приклади

Земля, мов Діоген у бочці,
Себе загойдує давно.
А світ живий у кожній точці —
Усюди є святе зерно.
(М. Руденко, Між двома ерами)
Велике полум'я палило
Розпутний Рим і Карфаген,
І смів прогнать од сонця сміло
Царя суворий Діоген.
(Г. Чупринка, Пророк)
Коли аж ген — іде абориген. Сидить на бочці скіфський Діоген.
(Л. Костенко, Скіфська Одіссея)