БАТЬКІВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ба́тьків (оте́цький) син.

Спадкоємець заможних батьків. Приклади

[Юда:] Та я ж отецький син, ще й одинак! (Леся Українка)
Не один батьків син і худобу б свою віддав і у батраки пішов би, аби б його полюбила Тетяна! (Г. Квітка-Основ'яненко)

Син від законного шлюбу. Приклади

Галаган спитав: — А ти ж що, безбатченко? — Ні, син я отецький, тільки батько померли,— відказав Андріян (Ф. Бурлака)

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл.

Уживається для вираження зла на кого-небудь, незадоволення, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. Приклади

— Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш)
— По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний)

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

[Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий)
Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов)

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з приводу чогось. Приклади

[Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний)
Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко)
чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

— Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає… (С. Васильченко)

спаси́бі ва́шій тьо́ті (ва́шому ба́тькові), ірон.

Уживається для вираження незадоволення тим, з чим хто-небудь не може погодитися або чогось не може прийняти. Приклади

— Ви могли б організувати якусь акцію на Сході.— Спасибі вашій тьоті! Лізьте самі в те пекло (П. Загребельний)

чий ба́тько (грубо чорт) ста́рший.

Хто переможе, хто сильніший. Приклади

Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний)

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в і т.ін.) кого, лайл.

Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, своє небажання спілкуватися з ким-небудь і т.ін.; лаяти когось, лаятися. Приклади

Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський)
— Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний)

як за рі́дного ба́тька (та́та), зі сл. пра́вити, гну́ти і т.ін.

Занадто дорого, дуже багато. Приклади

Тільки кажи, що тобі дати за прошеніє? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський)
— Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах)
як за ба́тька. В повоєнні літа… за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний)

рі́дного ба́тька прода́сть хто.

Хто-небудь непорядний, здатний зрадити. Приклади

— Знаємо ми таких приятелів [станового]. Вони вам за медалю рідного батька продадуть! — тикаючи пальцем, гукав Пищимуха (Панас Мирний)

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади

тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах)
ба́тьку його́ тря́сця. Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!.. (Укр. поети-романтики..)
тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер)
Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр. присл.)
Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах)
— Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський)
— Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний)

ба́тькова (ба́тьківська) стрі́ха.

Родина, родинна опіка. Приклади

Свій вихід з-під батьківської стріхи.. Гаудентій досі вважав чудом (І. Франко)

Рідна домівка, там де хтось народився. Приклади

Чудовий образ принесла вона в душі тоді під батькову стріху, і той образ раз у раз оживає в її уяві, й міниться, і грає барвами (М. Коцюбинський)

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т.ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт.

Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Приклади

вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд, чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах)
— Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський)
[Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко)
З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам'яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський)
Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах)

Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. Приклади

— Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький)
— Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний)

Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно; допускати помилки. Приклади

забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька… — перечив агроном.— Я за конвейєр (С. Добровольський)
[Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко)
Мирон… хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах)
— Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб)

як на [свого́ (рі́дного)] ба́тька, зі сл. крича́ти.

Не стримуючи себе; дуже сильно. Приклади

Кричать, як на батька (Укр. присл.)

у батьки́ (у діди́, у матері́ і т.ін.) годи́тися кому.

Бути набагато старшим від кого-небудь. Приклади

Заважала [Наталці] дівоча соромливість перед людиною, що годилася б їй у батьки (С. Добровольський)
Василько побачив його, біжить із криком тату, а він, виходить, в діди йому годиться (М. Стельмах)

Батьки і діти.

Назва роману (1862) І. Тургенєва, в якому змальовано конфлікт між двома поколіннями — демократами-різночинцями, з одного боку, і дворянами, з другого. Автор у листі до О. Герцена визначив як основне в романі «торжество демократизму над аристократією».
У переносному значенні вислів символізує різницю поглядів попереднього і наступного поколінь. Приклади

— А батькам? Нема ж тяжчої кари, ніж кара дітьми! Жорстокими, невдячними. (О. Гончар, Бригантина)
Вони старі — «Батьки і діти»,
Як відомо, відвічна драма,
Донька хотіла б в світ летіти,
Так з хати не пускає мама.
(Б. Лєпкий, Розмова)
Ідеться… про творчі принципи, на пам'яті сьогоднішніх п'ятдесяти-шістдесятирічних — проблема «батьків і дітей» у літературному процесі 60-х років. (М. Ільницький, Лицар критичних турнірів)