БАТЬКІВ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Потребувати кого, чого і потребувати в кому, чому

Перевірте відмінок слова, залежного від дієслова потребувати, яке керує іменником у родовому (кого, чого), а не місцевому (в комусь, в чомусь) відмінку.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
потребувати в безпеці потребувати безпеки
потребувати в батьках потребувати батьків

постачати кого чим (батьків продуктами)

Правильніше: постачати кому що (батькам продукти)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

голод всього навчить

Правильніше: батьків хліб не навчить
Мова – не калька: словник української мови

Ба́тьків, ба́тьківський

Батьків — присвійний прикметник від іменника батько. «Кожний батьків докір здавався йому тепер удвоє важчим». (І. Нечуй-Левицький.) «Раділо серце батькове та материне, на їх дивлячись, раділа й стара Марина, гойдаючи онуків…» (Панас Мирний.) «Батькова розцяцькована міддю ґирлиґа висіла на гвіздку, під хатою, і її розколихував вітер, і хлоп'ята-історики дивились на неї в захваті…» (О. Гончар.) «Не розуміє Василь батькової турботи. Наче й не чув слів. Він весь перебуває в своїх радощах і готовності до дії». (О. Довженко.)
Батьківський — передусім прикметник від іменника батьки (батько й мати)батьківський комітет, батьківські збори, батьківський дім, батьківські турботи. «Ще в 30-х роках XIX ст. М. Гоголь говорив, що народні пісні для України — все: і поезія, і історія, і батьківська могила, що пісні ці — народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу». (М. Рильський.) «…Яцуба, влучивши момент затишшя, встає і звертається до випускників з розважливим напученням від батьківського комітету». (О. Гончар.)
Батьківський — прикметник і від слова батько, коли йдеться про обов'язки, почуття, ставлення до своїх дітей та інші риси, властиві чоловікам, у яких є діти (батьківський обов'язок, батьківські почуття).
Але нема до мене діла
байдужим зорям угорі.
…Пливуть над скорбним сном Славути,
над горем батьківським моїм.
Їм гуркоту гармат не чути,
і наших сліз не видно їм.
(В. Сосюра.)
«Т а н к р е д: — …Любов моя батьківська, що, може, ніколи в світі ніде такої зроду не було, жалю серцю завдає». (Д. Боккаччо, «Декамерон», переклад М. Дуката.)
У переносному значенні вживається слово батьківський, щоб передати значення «дбайливий», «доброзичливий». «Але той батьківський тон, яким відізвався до нього командуючий, підбадьорив його…» (Григорій Тютюнник.) «Головний начальник зупинився, налив з графина води й, запиваючи водою початок своєї цікавої промови, батьківським весело-докірливим оком дивився на управділа…» (М. Хвильовий.)
Поширеним відхиленням від стилістичної норми є вживання прикметника батьківський із значенням присвійності (наприклад: батьківська шапка, батьківські очі).
Щоб довести помилковість такого вживання, проведемо мовний експеримент: замінимо слово батько ім'ям людини — Іван, Василь. Хіба можна сказати «Іванівська шапка» або «Василівський плащ»? Українською мовою це звучить неприродно; інша річ — Іванова шапка, Василів плащ, батькова шапка, батьків плащ.

батьків – батьківський

Батьків – присвійний прикметник від іменника батько, тобто такий, що належить батькові. «Кожний батьків докір здавався йому тепер удвічі важчим» (Іван Нечуй-Левицький). Батьків голос, батьків лист, батькові колеги, батькові ордени.
Батьківський – передусім прикметник від слова батьки (батько й мати), належний батькам. Батьківський комітет, батьківські збори, батьківська оселя, батьківський поріг.
Батьківський – прикметник і від батька, коли йдеться про обов'язки, почуття, ставлення до рідних дітей, властиві чоловікам. Батьківська любов, батьківські клопоти. «Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль» (Іван Котляревський).
Лексему батьківський використовують також переносно, щоб передати значення «дбайливий», «доброзичливий». «За плечі рукою обняв його (Сергійка) кулеметник і любовно, з батьківською ласкою глянув на хлопця» (Андрій Головко). Поширеним відхиленням від стилістичної норми є використання прикметника батьківський із значенням присвійності. Батьківський (треба: батьків) костюм, батьківські (треба: батькові) вуса. Щоб довести помилковість такого вживання, зробимо мовний експеримент: замінимо слово батько іменами Степан, Олександр. Хіба можна сказати: «Степанівська сорочка» або «Олександрівське пальто»? Українською мовою це звучить неприродно; інша річ – Степанова сорочка, Олександрове пальто.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Батьковий брат

Правильніше: Батьків брат

яблуко від яблуні впало недалеко

Правильніше: який батько, такий син – вкрали з діжки сир
Мова – не калька: словник української мови

хресні батьки

Правильніше: хрещені батьки
Мова – не калька: словник української мови

тьфу на тебе!

Правильніше: а, хай тобі біс! хай тобі сто чортів [і сіра свитка]! сто чортів твоєму батькові!
Мова – не калька: словник української мови

тільки розум на гроші не купиш

Правильніше: за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш
Мова – не калька: словник української мови

схожий на батька

Правильніше: у батька вдався
Мова – не калька: словник української мови

родичі по чоловічій лінії

Правильніше: родичі [з] чоловічої лінії (з батькового боку); родичі [з] чоловічого (батькового, батьківського) коліна (покоління)
Мова – не калька: словник української мови

по імені й по батькові

Правильніше: на ім'я й по батькові
Мова – не калька: словник української мови

по горшку й кришка

Правильніше: який пан, такий і жупан; який пан, такий і крам; яка хата, такий тин; який батько, такий син
Мова – не калька: словник української мови

перед батька не суйся в петлю

Правильніше: не спіши (не лізь, не сунься) поперед батька в пекло
Мова – не калька: словник української мови

нехай ваш чорт буде старший

Правильніше: нехай твого батька журавлі, а мого чаплі
Мова – не калька: словник української мови

кури грошей не клюють

Правильніше: буде ще й батька женити
Мова – не калька: словник української мови

заламати ціну

Правильніше: правити як за батька; заправити ціну
Мова – не калька: словник української мови

дуже дорого

Правильніше: правити як на (за) батька; на вагу золота
Мова – не калька: словник української мови

досвід по роботі з батьками

Правильніше: досвід роботи з батьками
Мова – не калька: словник української мови

діяти необережно, зопалу, необачно

Правильніше: лізти поперед батька в пекло
Мова – не калька: словник української мови

він за словом в кишеню не лізе

Правильніше: він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова ніде не позичає; він має язика не в кишені
Мова – не калька: словник української мови

вихоплюватися наперед, не розібравшись у чомусь

Правильніше: лізти поперед батька в пекло
Мова – не калька: словник української мови

вискакувати вперед

Правильніше: лізти поперед батька в пекло
Мова – не калька: словник української мови

випереджати події

Правильніше: забігати наперед; лізти поперед батька в пекло; бігти попереду паротяга
Мова – не калька: словник української мови

вилитий батько

Правильніше: викапаний батько
Мова – не калька: словник української мови

родитель

Правильніше: батько
Словник-антисуржик.

Хресні батьки

Правильніше: Хрещені батьки

Поцілував батьківську руку

Правильніше: Поцілував батькову руку