СИДЯЧІЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[сиед`а́чий] пов'язаний з сидінням; малорухливий тощо

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [сиед`а́чий] [сиед`а́ча] [сиед`а́чеи] [сиед`а́ч’і]
родовий [сиед`а́чого] [сиед`а́чойі] [сиед`а́чого] [сиед`а́чиех]
давальний [сиед`а́чому] [сиед`а́ч’ій] [сиед`а́чому] [сиед`а́чием]
знахідний [сиед`а́чий] [сиед`а́чу] [сиед`а́чеи] [сиед`а́ч’і]
орудний [сиед`а́чием] [сиед`а́чойу] [сиед`а́чием] [сиед`а́чиемие]
місцевий [сиед`а́чому], [сиед`а́ч’ім] [сиед`а́ч’ій] [сиед`а́чому], [сиед`а́ч’ім] [сиед`а́чиех]
кличний [сиед`а́чий] [сиед`а́ча] [сиед`а́чеи] [сиед`а́ч’і]

[сиед`а́чий] від: сиді́ти

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [сиед`а́чий] [сиед`а́ча] [сиед`а́чеи] [сиед`а́ч’і]
родовий [сиед`а́чого] [сиед`а́чойі] [сиед`а́чого] [сиед`а́чиех]
давальний [сиед`а́чому] [сиед`а́ч’ій] [сиед`а́чому] [сиед`а́чием]
знахідний [сиед`а́чий], [сиед`а́чого] [сиед`а́чу] [сиед`а́чеи] [сиед`а́чиех], [сиед`а́ч’і]
орудний [сиед`а́чием] [сиед`а́чойу] [сиед`а́чием] [сиед`а́чиемие]
місцевий [сиед`а́чому], [сиед`а́ч’ім] [сиед`а́ч’ій] [сиед`а́чому], [сиед`а́ч’ім] [сиед`а́чиех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.