РОЗЛЮТУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[розл`утува́тие] викликати в кого-небудь стан сильного роздратування, люті; розлютитися

Інфінітив [розл`утува́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [розл`уту́ймо]
2 особа [розл`уту́й], [розл`уту́йно] [розл`уту́йтеи]
Майбутній час
1 особа [розл`уту́йу] [розл`уту́йеим], [розл`уту́йеимо]
2 особа [розл`уту́йеиш] [розл`уту́йеитеи]
3 особа [розл`уту́йеи] [розл`уту́йут`]
Минулий час
чол. р. [розл`утува́ў] [розл`утува́лие]
жін. р. [розл`утува́ла]
сер. р. [розл`утува́ло]
Безособова форма
[розл`уто́вано]

[розл`утува́тие] роз'єднати що-небудь, міцно спаяне

Інфінітив [розл`утува́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [розл`уту́ймо]
2 особа [розл`уту́й], [розл`уту́йно] [розл`уту́йтеи]
Майбутній час
1 особа [розл`уту́йу] [розл`уту́йеим], [розл`уту́йеимо]
2 особа [розл`уту́йеиш] [розл`уту́йеитеи]
3 особа [розл`уту́йеи] [розл`уту́йут`]
Минулий час
чол. р. [розл`утува́ў] [розл`утува́лие]
жін. р. [розл`утува́ла]
сер. р. [розл`утува́ло]
Безособова форма
[розл`уто́вано]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.