РОЗЛЮТУВАТИ — СЛОВОЗМІНА
ЗМІСТ
розлютува́ти викликати в кого-небудь стан сильного роздратування, люті; розлютитися
Інфінітив | розлютува́ти | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розлюту́ймо | |
2 особа | розлюту́й, розлюту́й-но | розлюту́йте |
Майбутній час | ||
1 особа | розлюту́ю | розлюту́єм, розлюту́ємо |
2 особа | розлюту́єш | розлюту́єте |
3 особа | розлюту́є | розлюту́ють |
Минулий час | ||
чол. р. | розлютува́в | розлютува́ли |
жін. р. | розлютува́ла | |
сер. р. | розлютува́ло | |
Безособова форма | ||
розлюто́вано |
розлютува́ти роз'єднати що-небудь, міцно спаяне
Інфінітив | розлютува́ти | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розлюту́ймо | |
2 особа | розлюту́й, розлюту́й-но | розлюту́йте |
Майбутній час | ||
1 особа | розлюту́ю | розлюту́єм, розлюту́ємо |
2 особа | розлюту́єш | розлюту́єте |
3 особа | розлюту́є | розлюту́ють |
Минулий час | ||
чол. р. | розлютува́в | розлютува́ли |
жін. р. | розлютува́ла | |
сер. р. | розлютува́ло | |
Безособова форма | ||
розлюто́вано |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.