ПОЖИВУ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[пожи́ва]
| відмінок | однина | множина |
| називний | [пожи́ва] | — |
| родовий | [пожи́вие] | — |
| давальний | [пожи́в’і] | — |
| знахідний | [пожи́ву] | — |
| орудний | [пожи́войу] | — |
| місцевий | [пожи́в’і] | — |
| кличний | [пожи́во] | — |
[пожи́тие] жити, проживати в певному місці, бути захопленим чимсь якийсь час
| Інфінітив | [пожи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [пожиев’і́м], [пожиев’і́мо] | |
| 2 особа | [пожиеви́], [пожиеви́но] | [пожиев’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [пожиеву́] | [пожиеве́м], [пожиевеимо́] |
| 2 особа | [пожиеве́ш] | [пожиевеите́] |
| 3 особа | [пожиеве́] | [пожиеву́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [пожи́ў] | [пожиели́] |
| жін. р. | [пожиела́] | |
| сер. р. | [пожиело́] | |
[пожи́тие] з'їсти, випити; витратити щось для своїх потреб
| Інфінітив | [пожи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [пожиев’і́м], [пожиев’і́мо] | |
| 2 особа | [пожиеви́], [пожиеви́но] | [пожиев’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [пожиеву́] | [пожиеве́м], [пожиевеимо́] |
| 2 особа | [пожиеве́ш] | [пожиевеите́] |
| 3 особа | [пожиеве́] | [пожиеву́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [пожи́ў] | [пожиели́] |
| жін. р. | [пожиела́] | |
| сер. р. | [пожиело́] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.