ПОЖИВУ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОЖИ́ТИ

Бути живим, жити якийсь час. Приклади
  • Стара не довго ще пожила: на другий рік по весіллю вмерла. (Марко Вовчок)
  • В Тетяни думка: поживу ще! У мене ж молоденький вік... (П. Тичина)
  • [Химка:] Хотілося молодій, як і другим пожити, часом і погуляти. (Панас Мирний)
  • Що там буде – не питаю, А сьогодні погуляю, Поживу. (О. Олесь)
Перебувати, проживати де-небудь якийсь час. Приклади
  • Пожила [Параска] півроку у свекра та свекрухи, та й знову у найми пішла. (Панас Мирний)
  • [Василина:] А́го Олександрівно, поживіть у нас. (О. Корнійчук)
Жити у який-небудь спосіб або в певних умовах якийсь час. Приклади
  • Поки пан Халявський був конотопським сотником, так пожила [Зубиха] у розкоші. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Він якнайтепліше закутався в свою заробітчанську одежину, бажаючи зігрітись і краще пожити хоча б у сні. (М. Стельмах)
чим, перен. Знаходити задоволення в чому-небудь, бути захопленим чим-небудь якийсь час. Приклади
  • Я теж часом хотів би .. пожити іншими, не кабінетного характеру, враженнями, освіжитися і спочити. (М. Коцюбинський)
Вести з ким-небудь спільне життя, перебувати з кимсь у певних стосунках якийсь час. Приклади
  • – Восени весілля було, а після різдва і забрили [чоловіка]. Не дали і року пожити. (Панас Мирний)
  • [Кармелиха:] Устиме, хоч недовго поживи зо мною, хоч один рік. (С. Васильченко)
Почати жити спокійним, забезпеченим і т. ін. життям. Приклади
  • – Добре, що закінчилась війна, тепер і пожити можна. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОЖИ́ВА

Те, що забезпечує живі організми, окремі органи поживними речовинами забезпечує їхню життєдіяльність. Приклади
  • Явдоха почувала, що слабне .. Ягоди не давали достатньої поживи виснаженому тілові. (О. Донченко)
Те, що їдять і п'ють, що є харчуванням людини; їжа. Приклади
  • Пожива для всіх хорих дається..: хліб житній з пшеничним .. та м'ясо. (І. Франко)
  • Вона [комісія] констатувала, що головну поживу шахтарів [Канади] становлять гриби й корінці. (І. Кулик)
  • Серединою вулиці тяглися вози з дровами, з мішками бульби, з хлібом і іншою поживою. (І. Франко)
Те, чим харчуються тварини, птахи і т. ін.; корм. Приклади
  • Коли вечором я повернув додому і зазирнув до свойого пташка, то побачив, що він ані не доторкнувся до поживи. (І. Франко)
  • Пісок, пісок, Та колючки – Пожива бідного верблюда. (М. Шеремет)
Те, що добуте, захоплене на полюванні, у бою, з надр землі і т. ін.; здобич (у 2 знач.). Приклади
  • Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався. (Л. Глібов)
  • Петляють по острову лисиці, вичікуючи на поживу. (Григорій Тютюнник)
  • * Образно. Катруся вже не раз казала, що якби була тоді панна не прийшла та не дала їй щось пити, то хто знає, чи не була б поживою смерті. (Н. Кобринська)
перен. Якийсь прибуток, зиск із кого-, чого-небудь. Приклади
  • Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, В Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива. (Є. Гребінка)
  • Запопадливі до поживи, баришу, .. пробуджують [Саливон з Гнатом] пожадні хутірські пристрасті. (К. Гордієнко)
  • – Яка пожива з їх [теперішніх людців]?.. Як з цапа молока!.. (П. Гулак-Артемовський)
перен. Те, що є матеріалом для певної діяльності, джерелом чого-небудь.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОЖИ́ТИ

Див. пожива́ти2.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.