ПОБУРКОТАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[побуркота́тие]

Інфінітив [побуркота́тие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [побуркоуч’і́м], [побуркоуч’і́мо]
2 особа [побуркочи́], [побуркочи́но] [побуркоуч’і́т`]
Майбутній час
1 особа [побуркоучу́] [побурко́чеим], [побурко́чеимо]
2 особа [побурко́чеиш] [побурко́чеитеи]
3 особа [побурко́чеи] [побурко́чут`]
Минулий час
чол. р. [побуркота́ў] [побуркота́лие]
жін. р. [побуркота́ла]
сер. р. [побуркота́ло]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.