ПОБУРКОТАТИ — СЛОВОЗМІНА
побуркота́ти
| Інфінітив | побуркота́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | побуркочі́м, побуркочі́мо | |
| 2 особа | побуркочи́, побуркочи́-но | побуркочі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | побуркочу́ | побурко́чем, побурко́чемо |
| 2 особа | побурко́чеш | побурко́чете |
| 3 особа | побурко́че | побурко́чуть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | побуркота́в | побуркота́ли |
| жін. р. | побуркота́ла | |
| сер. р. | побуркота́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.