ОБРУЧУ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[оубру́ч]
| відмінок | однина | множина |
| називний | [оубру́ч] | [обруч’і́] |
| родовий | [обруча́] | [обруч’і́ў] |
| давальний | [обруче́в’і], [обручу́] | [обруча́м] |
| знахідний | [оубру́ч] | [обруч’і́] |
| орудний | [обруче́м] | [обруча́мие] |
| місцевий | [обручу́], [обруч’і́] | [обруча́х] |
| кличний | [оубру́чу] | [обруч’і́] |
[обручи́тие]
| Інфінітив | [обручи́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [обруч’і́м], [обруч’і́мо] | |
| 2 особа | [обручи́], [обручи́но] | [обруч’і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [обручу́] | [оубру́чием], [оубру́чиемо] |
| 2 особа | [оубру́чиеш] | [оубру́чиетеи] |
| 3 особа | [оубру́чиет`] | [оубру́чат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [обручи́ў] | [обручи́лие] |
| жін. р. | [обручи́ла] | |
| сер. р. | [обручи́ло] | |
| Безособова форма | ||
| [оубру́чеино] | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.