НАПОЗИЧАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[напозиеча́тие]
Інфінітив | [напозиеча́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [напозиеча́ймо] | |
2 особа | [напозиеча́й], [напозиеча́йно] | [напозиеча́йтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [напозиеча́йу] | [напозиеча́йеим], [напозиеча́йеимо] |
2 особа | [напозиеча́йеиш] | [напозиеча́йеитеи] |
3 особа | [напозиеча́йеи] | [напозиеча́йут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [напозиеча́ў] | [напозиеча́лие] |
жін. р. | [напозиеча́ла] | |
сер. р. | [напозиеча́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.