НАПОЗИЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАПОЗИЧА́ТИ а́ю, а́єш, док., чого і без прям. дод.

Набрати в борг, позичити багато чого-небудь або декілька разів. Приклади

Правити через суд довг із Семена – так мало ще напозичав, ще не час.... (М. Коцюбинський)
Напозичавши грошей, хлопчина купив дошки й заходився власноруч будувати височенний паркан. (Н. Околітенко)
Майка вискочила із сараю, оббігла навколо дому, впала на лавку під акацією: та бути не може, щоби вона по всьому Генічеську завтра до опівдня дві тисячі не назбирала! Напозичає й поїде! (Люко Дашвар)

кому. Дати багато чого-небудь у борг, у позику. Приклади

Вернувши додому, почав [чоловік] нарікати на жінку: – Що ти говорила мені про свого Бога! Чи бач, я кілько свого добра напозичав Йому, а Він мені от що дав! (І. Франко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.