НАБУЧУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[набу́чуватие]

Інфінітив [набу́чуватие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [набу́чуймо]
2 особа [набу́чуй], [набу́чуйно] [набу́чуйтеи]
Майбутній час
1 особа [набу́чуватиему] [набу́чуватиемеим], [набу́чуватиемеимо]
2 особа [набу́чуватиемеиш] [набу́чуватиемеитеи]
3 особа [набу́чуватиемеи] [набу́чуватиемут`]
Теперішній час
1 особа [набу́чуйу] [набу́чуйеим], [набу́чуйеимо]
2 особа [набу́чуйеиш] [набу́чуйеитеи]
3 особа [набу́чуйеи] [набу́чуйут`]
Минулий час
чол. р. [набу́чуваў] [набу́чувалие]
жін. р. [набу́чувала]
сер. р. [набу́чувало]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.