НАБУЧУВАТИ — СЛОВОЗМІНА
набу́чувати
| Інфінітив | набу́чувати | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набу́чуймо | |
| 2 особа | набу́чуй, набу́чуй-но | набу́чуйте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | набу́чуватиму | набу́чуватимем, набу́чуватимемо |
| 2 особа | набу́чуватимеш | набу́чуватимете |
| 3 особа | набу́чуватиме | набу́чуватимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | набу́чую | набу́чуєм, набу́чуємо |
| 2 особа | набу́чуєш | набу́чуєте |
| 3 особа | набу́чує | набу́чують |
| Минулий час | ||
| чол. р. | набу́чував | набу́чували |
| жін. р. | набу́чувала | |
| сер. р. | набу́чувало | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.