КОЦЮБА — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

ЗМІСТ

відмінок	чол. р.	жін. р.	множина
називний	[ко^уц`у́ба], [коц`уба́]	[ко^уц`у́ба], [коц`уба́]	[ко^уц`у́би^е], [коц`уби́]
родовий	[ко^уц`у́би^е], [коц`уби́]	[ко^уц`у́би^е], [коц`уби́]	[ко^уц`у́б]
давальний	[ко^уц`у́б’і], [коц`уб’і́]	[ко^уц`у́б’і], [коц`уб’і́]	[ко^уц`у́бам], [коц`уба́м]
знахідний	[ко^уц`у́бу], [коц`убу́]	[ко^уц`у́бу], [коц`убу́]	[ко^уц`у́б]
орудний	[ко^уц`у́бойу], [коц`убо́йу]	[ко^уц`у́бойу], [коц`убо́йу]	[ко^уц`у́бами^е], [коц`уба́ми^е]
місцевий	[ко^уц`у́б’і], [коц`уб’і́]	[ко^уц`у́б’і], [коц`уб’і́]	[ко^уц`у́бах], [коц`уба́х]
кличний	[ко^уц`у́ба], [коц`уба́], [ко^уц`у́бо], [коц`убо́]	[ко^уц`у́ба], [коц`уба́], [ко^уц`у́бо], [коц`убо́]	[ко^уц`у́би^е], [коц`уби́]

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.