ЗІВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[з`іва́тие] позіхати; пропускати слушну нагоду
| Інфінітив | [з`іва́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [з`іва́ймо] | |
| 2 особа | [з`іва́й], [з`іва́йно] | [з`іва́йтеи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [з`іва́тиему] | [з`іва́тиемеим], [з`іва́тиемеимо] |
| 2 особа | [з`іва́тиемеиш] | [з`іва́тиемеитеи] |
| 3 особа | [з`іва́тиемеи] | [з`іва́тиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [з`іва́йу] | [з`іва́йеим], [з`іва́йеимо] |
| 2 особа | [з`іва́йеиш] | [з`іва́йеитеи] |
| 3 особа | [з`іва́йеи] | [з`іва́йут`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [з`іва́ў] | [з`іва́лие] |
| жін. р. | [з`іва́ла] | |
| сер. р. | [з`іва́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.