ЗАЖУРИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[зажури́тие]
Інфінітив | [зажури́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [зажур’і́м], [зажур’і́мо] | |
2 особа | [зажури́], [зажури́но] | [зажур’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [зажур’у́] | [зажу́рием], [зажу́риемо] |
2 особа | [зажу́риеш] | [зажу́риетеи] |
3 особа | [зажу́риет`] | [зажу́р’ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [зажури́ў] | [зажури́лие] |
жін. р. | [зажури́ла] | |
сер. р. | [зажури́ло] | |
Безособова форма | ||
[зажу́реино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.