ЗАЖУРИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАЖУРИ́ТИ урю́, у́риш, кого, що.

Док. до жури́ти 1. Приклади
  • Помер старий Самійленко, нехай царствує! Дуже зажурив він жінку! (Марко Вовчок)
  • – Ну, просимо ж до столу! Ходім, ходім! От зажурили всіх. (Л. Старицька-Черняхівська)
  • Порається Мотря в хаті, а думки кажанами викружлюють. Ні, вона не зажурить свою дитину – вона ж мати. (С. Добровольський)
  • Пісня зажурила всю хату. Зажурився і Максим. (М. Стельмах)

ЗАЖУ́РЕНО .

Присл. до зажу́рений 2. Приклади
  • Андрій схилився над [пораненою] коханою, зажурено дивився їй у вічі. (Ю. Збанацький)
  • Було йому без року дев'яносто. Життя стужив, і друзів пережив, і умирав зажурено і просто. (Л. Костенко)
  • Чути, як тихо, зажурено шумлять сосни. (О. Десняк)
  • Місяць тоді був якийсь старий, немічний, дивився з своєї висоти на закоханих байдуже, зажурено. (О. Чорногуз)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.