БЛУДНИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[блу́дний] той, що блукає; помилковий
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | [блу́дний] | [блу́дна] | [блу́днеи] | [блу́д`н`і] |
родовий | [блу́дного] | [блу́днойі] | [блу́дного] | [блу́дниех] |
давальний | [блу́дному] | [блу́д`н`ій] | [блу́дному] | [блу́днием] |
знахідний | [блу́дний], [блу́дного] | [блу́дну] | [блу́днеи] | [блу́дниех], [блу́д`н`і] |
орудний | [блу́днием] | [блу́днойу] | [блу́днием] | [блу́дниемие] |
місцевий | [блу́дному], [блу́д`н`ім] | [блу́д`н`ій] | [блу́дному], [блу́д`н`ім] | [блу́дниех] |
[блу́дний] розпусний
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | [блу́дний] | [блу́дна] | [блу́днеи] | [блу́д`н`і] |
родовий | [блу́дного] | [блу́днойі] | [блу́дного] | [блу́дниех] |
давальний | [блу́дному] | [блу́д`н`ій] | [блу́дному] | [блу́днием] |
знахідний | [блу́дний], [блу́дного] | [блу́дну] | [блу́днеи] | [блу́дниех], [блу́д`н`і] |
орудний | [блу́днием] | [блу́днойу] | [блу́днием] | [блу́дниемие] |
місцевий | [блу́дному], [блу́д`н`ім] | [блу́д`н`ій] | [блу́дному], [блу́д`н`ім] | [блу́дниех] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.