ІРРЕАЛЬНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІРРЕА́ЛЬНИЙ а, е, книжн.

Те саме, що нереа́льний 1; протилежне реальний. Приклади

У центрі мікро- чи макрокосму стоять людина як розумна істота та її уявлення про середовище, в якому вона існує (зовнішній, реальний світ), а також про саму себе як вмістище внутрішнього, ірреального світу. (з наук. літ.)
М. Коцюбинського вабили яскраві народні характери, поетичні уявлення українців про явища реальної та ірреальної дійсності, про прекрасне і потворне, про добро і зло, їхнє естетичне світосприймання. (з наук.-попул. літ.)
Сюрреалізм Б.-І. Антонича ґрунтується на міфічному мисленні поета, ірреальних образах, серед яких і колірні. (з навч. літ.)

у знач. ім. ірреа́льне, ного, с. Те, що не пов'язане з дійсністю, існує лише в мисленні; нереальне. Приклади

Навколо танцю як символу порога вибудовуються опозиції реального – ірреального, минулого – прийдешнього, свідомого – позасвідомого, важливі для осягнення підтекстових значень модерністської прози М. Яцкова. (з наук. літ.)
З Баглая міг би вийти путящий інженер, але для цього йому треба менше катапультуватись у сфери ірреального, менше потопати в безпредметних візіях, від яких навряд чи може поліпшитись сортність майбутньої сталі. (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.