ІДІОТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІДІО́Т а, ч.

мед. Людина, хвора на ідіотизм (у 1 знач.). Приклади

Ідіоти – зовсім не життєздатні істоти, вони гинуть переважно в перші роки життя. (з наук. літ.)
В одних ідіотів переважають спалахи невмотивованого гніву, в інших – млявість і байдужість до всього навколишнього. (з наук.-попул. літ.)
Якщо в дітей щитоподібна залоза недорозвинена, то розумовий розвиток у них також недостатній, і такі діти часто стають ідіотами. (з навч. літ.)
З медичним діагнозом “ідіот” жити набагато легше. Вони радіють пахощам квітів, теплому сонечку, сміються, коли хочеться, і плачуть, коли щось порушує їхню гармонію. (А. Кокотюха)

перен., лайл. Те саме, що ду́рень 1. Приклади

[Милевський:] Чого ви такий понурий? [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, – ідіот! (Леся Українка)
[Слідчий:] Замовчи! Ідіот! Божевільний мерзотник! (О. Левада)
Господи, яким я був ідіотом, як я не міг второпати, що вона [Настя] так само мусить вертатися. (І. Андрусяк)

Коментарі (1)

06/07/2023 5:25

3. заст. У стародавній Греції аполітична людина, що не ходить на голосування на агору і відірвана від суспільного життя

Щоб додати коментар, увійдіть.