ДУРЕНЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДУ́РЕНЬ рня, ч.

розм. Розумово обмежена, нетямуща людина. Приклади

Осел прислів'я нагадав, А я до байки приладнав: Нехай не забувають люди, Що дурень всюди дурнем буде. (Л. Глібов)
Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. (Т. Шевченко)
Було б та було б... Дурень думкою багатіє. Отак і він. (І. Білик)

лайл. Уживається, щоб образити кого-небудь, засудити чиюсь поведінку. Приклади

Василь трохи не скрикнув товаришеві у вічі: дурень! (Панас Мирний)
Ні пощади, ні поваги, тільки лайки і зневаги: капрал Мирка дурнем звав! (О. Маковей)
Якось молода цариця Почала з царем свариться: – Дурню, – каже, – ти старий, Печериця і тюхтій! (Л. Первомайський)

Назва гри в карти. Приклади

Той, кого обіграли в цій грі. Приклади

Сидять паничі молоденькі круг стола, люльки смокчуть і в карти грають, по-панськи, бач. Хто дурень, той грошики й платить. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Те саме, що дурни́ця 1, 2. Приклади

Ні, нерозумно було би підкидати йому версію про вітер. Поламаний вітром шлагбаум – яка дурня! (Ю. Андрухович)
Даремно він гортав сторінки книг великих попередників, які колись збуджували в ньому здорову заздрість, почуття суперництва, – геніальні рядки здавалися примітивною дурнею. (Г. Тарасюк)
– А це вже дурня на пісному... – заговорила я сленгом доктора Цура, та відразу себе виправила: – Це вже сон рябої кобили. (В. Шкляр)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.