ЯСНО — ТЛУМАЧЕННЯ
Я́СНО
Присл. до я́сни́й 1–7.
Приклади
- На високому небі ясно горіли зорі. (М. Коцюбинський)
- Ясно сяяло сонце в синьому травневому небі. (В. Собко)
- Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини. (І. Нечуй-Левицький)
- Ступський луг проскочили [партизани] за годину і зупинилися, ошелешені: попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників, що гарцювали на горбах. (Григорій Тютюнник)
- Тихо та ясно у материній душі. (А. Головко)
- Люба, зігріта його руками, довірливо підіймає голову, ясно і ніжно, з прихованим у куточках очей болем дивиться на нього. (М. Стельмах)
- На кожній стежці ясно вчувалась чиясь м'яка, притишена хода. (О. Донченко)
- Хоч тіло його було вкрай немічне, мозок працював точно, ясно, безпомилково. (Л. Дмитерко)
у знач. пред.
Про безхмарну, хорошу погоду.
Приклади
- Надворі було ясно, місячно. (І. Франко)
- В сінях було ясно. Хтось лазив на горище з світлом. (І. Нечуй-Левицький)
- Вони сіли, вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай. (Б. Грінченко)
у знач. пред.
Те саме, що зрозумі́ло 2.
Приклади
- Семен знову приліг. Йому тепер все було ясно. (Д. Бедзик)
- Тепер уже зовсім ясно, сумнівів не може бути ніяких – коли Юра виросте, він буде мандрівником. (Ю. Смолич)
- Всю ніч без упину їхали на ті гори. Тепер уже було ясно, що дивізія йде не на Бухарест, як сподівалися досі офіцери, а звернула на захід. (О. Гончар)
у знач. вставн. сл., розм.
Уживається для підтвердження думки; звичайно, безумовно.
Приклади
- У передпокої дзенькнув дзвоник .. – Хто б це міг бути? – уголос подумав Галан .. Через кілька секунд до кабінету вбігла покоївка. – Іван Семенович. – Ну, ясно ж, нехай заходить. (А. Головко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.