ЯСНО — ТЛУМАЧЕННЯ

Я́СНО

Присл. до я́сни́й 1–7. Приклади
  • На високому небі ясно горіли зорі. (М. Коцюбинський)
  • Ясно сяяло сонце в синьому травневому небі. (В. Собко)
  • Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини. (І. Нечуй-Левицький)
  • Ступський луг проскочили [партизани] за годину і зупинилися, ошелешені: попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників, що гарцювали на горбах. (Григорій Тютюнник)
  • Тихо та ясно у материній душі. (А. Головко)
  • Люба, зігріта його руками, довірливо підіймає голову, ясно і ніжно, з прихованим у куточках очей болем дивиться на нього. (М. Стельмах)
  • На кожній стежці ясно вчувалась чиясь м'яка, притишена хода. (О. Донченко)
  • Хоч тіло його було вкрай немічне, мозок працював точно, ясно, безпомилково. (Л. Дмитерко)
у знач. пред. Про безхмарну, хорошу погоду. Приклади
  • Надворі було ясно, місячно. (І. Франко)
  • В сінях було ясно. Хтось лазив на горище з світлом. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вони сіли, вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай. (Б. Грінченко)
у знач. пред. Те саме, що зрозумі́ло 2. Приклади
  • Семен знову приліг. Йому тепер все було ясно. (Д. Бедзик)
  • Тепер уже зовсім ясно, сумнівів не може бути ніяких – коли Юра виросте, він буде мандрівником. (Ю. Смолич)
  • Всю ніч без упину їхали на ті гори. Тепер уже було ясно, що дивізія йде не на Бухарест, як сподівалися досі офіцери, а звернула на захід. (О. Гончар)
у знач. вставн. сл., розм. Уживається для підтвердження думки; звичайно, безумовно. Приклади
  • У передпокої дзенькнув дзвоник .. – Хто б це міг бути? – уголос подумав Галан .. Через кілька секунд до кабінету вбігла покоївка. – Іван Семенович. – Ну, ясно ж, нехай заходить. (А. Головко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.