ЯСНО — ЕТИМОЛОГІЯ

я́сни́й «який випромінює світло»

псл. jasnъ(jь) ‹ *jěsnъ(jь) ‹ *ěsknъ(jь) пов’язане з jaskravъ(jь), *(j)ěskravъ(jь), *jьskra, укр. яскра́вий, і́скра;
далі реконструюється безсуфіксне *eš- ‹ іє. *аidh- «горіти, палати», споріднене з лит. áiškus «ясний, чіткий», можливо, також з тох. В yesäñ «ясний, чіткий», що продовжують іє. *āіs- «жар»;
-k- перед -n- випало, як і в інших давніх утвореннях, пор. др. тѣснъпсл. *těsknъ (споріднене з tiskati), др. прѣснъпсл. *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний»);
пов’язання (Brückner 200–201) з ч. jásati «кричати з радощів», jasovati, до яких як семантичну паралель наводять лат. clārus «ясний» від clāmo «кричу», непереконливе;
витлумачення слова як фіно-угорського лексичного субстратного елемента, спорідненого з фін. sää «погода», хант. säŋki «світло» (Polák Orbis 1964 13/2, 575) малоймовірне;
реконструкція псл. *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-) (Schuster-Šewc 432) не досить обґрунтована;
р. я́сный «ясний», бр. я́сны, др. ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий», п. вл. нл. jasny «ясний», ч. слц. jasný, болг. я́сен, м. jасен, схв. jа̏сан, слн. jásen, стсл. аснъ, цсл. асьнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

з'ясо́вувати
об'ясня́ти
проясня́ти
роз'ясня́ти
яса́ «світло, сяйво»
ясене́ць «перша тонка крига на річці»
ясе́нний «ясний»
я́сень «полярна зірка»
я́ска «усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка»
ясне́ць «поверхня гладкої криги, не покритої снігом; прозора крига»
ясни́на́ «світло; ясна погода, година УРС, СУМ; світло від вогню Г»
ясни́ти «робити блискучим, полірувати; з’ясовувати»
ясни́тися «сяяти, виблискувати»
ясні́ти
ясні́шати
я́сно́
яснове́ць «зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica L. Нед, Mak; меландрій червоний, Melandrium rubrum Garcke. Mak» (бот.)
яснота́
яснотка «глуха кропива, Lamium amplexicaule L.» (бот.)
яснува́тий
я́сонька
я́сочка
ясува́ти «з’ясовувати; виявляти» (заст., поет.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́сны білоруська
я́сен болгарська
jasny «ясний» верхньолужицька
тѣснъ давньоруська
прѣснъ давньоруська
ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий» давньоруська
*аidh- «горіти, палати» індоєвропейська
*āіs- «жар» індоєвропейська
*ōs-t-n- індоєвропейська
clārus «ясний» латинська
clāmo «кричу» латинська
áiškus «ясний, чіткий» литовська
prėˊskas литовська
jасен македонська
jasny «ясний» нижньолужицька
jasny «ясний» польська
jasnъ(jь) праслов’янська
*(j)ěskravъ(jь) праслов’янська
*jьskra праслов’янська
*jěsnъ(jь) праслов’янська
*ěsknъ(jь) праслов’янська
jaskravъ(jь) праслов’янська
*eš- праслов’янська
*těsknъ (споріднене з tiskati) праслов’янська
*prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний») праслов’янська
tiskati праслов’янська
*(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-)(Schuster-Šewc 432) праслов’янська
я́сный «ясний» російська
jа̏сан сербохорватська
jasný словацька
jásen словенська
аснъ старослов’янська
yesäñ «ясний, чіткий» тохарська В
яскра́вий українська
і́скра українська
sää «погода» фінська
säŋki «світло» хантийська
асьнъ «тс.» церковнослов’янська
jásati «кричати з радощів» чеська
jasovati чеська
jasný чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України