ЩЕРБАТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЩЕРБА́ТИЙ

З вищербленими краями, із щербиною, щербинами. Приклади
  • Аниська зливала їй на руки з чорного щербатого глечика. (Л. Первомайський)
  • Перед ним стояла щербата тарілка, повна махорки. (В. Кучер)
  • В самотині, на пароплаві, у сяйві місяця нічнім, сидів він на щербатій лаві, віддавшись почуттям своїм. (М. Терещенко)
  • Я бачу широкий шрам на дідовій губі, бачу його щербаті зуби. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Роби, що велено, – собакувато визвірився обозний, шкірячи свої щербаті зуби. – Я, пане, коваль! – гоноровито відмовив парубок. (О. Ільченко)
  • – Ну, я ото весь час на виду, в активі, засідання різні, культурні розмови, а вона [дружина] – відстала та й стара, щербата... (Ю. Збанацький)
  • В сусідньому бараці над жінками знущалася руда, щербата наглядачка з цигаркою в зубах. (А. Хижняк)
  • * Образно. Будинки шкірили до нього щербаті роти своїх потрощених стін. (П. Загребельний)
  • Секретар .. перед одним яром сам сів до керма, бо знав тут кожну вибоїну й умів переїздити щербатий міст, як ніхто з шоферів. (Ю. Яновський)
  • Ой ти, Ярославе, І всі Всеславові внуки! .. Щербаті мечі у піхви ховайте, Бо не вміли ви дідової слави залучити. (Панас Мирний)
  • – Знаєш, що я тебе буду просити? Купи ти мені сокиру на базарі. А то .. моя вже така й стара, як я, та така й щербата. Купиш? (Г. Хоткевич)
  • Великі кам'яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник – усе те валило в збиту громаду монголів. (І. Франко)
  • За високим муром хтось пройшов тихим кроком, спіткнувшись на щербатому камені. (В. Кучер)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.