ЩЕРБАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
щерба́ «щербина»
псл. *ščьr̥ba ‹ *sk’r̥b-;
іє. *(s)kerbh-;
споріднене з лтс. šķir̃ba «тріщина, щілина», šķęrbala «скалка», skar̂ba «тс.», skark̂bs «гострий, грубий», лит. skir̃bti «робитися кислим», двн. scirbi «черепок» (свн. schёrbe «тс.»), гр. σϰαρφα̃σϑαι «розбивати на шматки», Σϰάρφη (місцева назва поблизу від Фермопіл);
р. [щерба́] «щербина», бр. [шчэ́рба], шчарбі́на, др. щьрбина, щьрбъ (щьрбыи) «неповний, недосконалий», п. szczerba, ч. štěrbina, слц. štrbina «щілина, щербина», вл. нл. šćerba «щербина», болг. щърби́на, м. штрб «щербатий; беззубий», схв. штрби̏на «щербина», слн. ščŕba «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́щерб
«щербина»
уще́рб
ущерби́тися
«надщербитися; зазнати втрати, видатку»
ущи́рб
ущи́рбок
«видаток; черепки від глиняного посуду»
щерб
«тс.»
щерб'язь
«побиті (старі) речі хатнього вжитку»
(зб.)
щерба́н
«щербата посудина»
щерба́нь
«тс.»
щерба́тий
щерби́на
щербинча́
«горщик з відбитим краєм»
щерби́ти
щербуни́
«щитоносці»
(мн.)(зоол.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шчэ́рба | білоруська |
| щърби́на | болгарська |
| šćerba «щербина» | верхньолужицька |
| σϰαρφα̃σϑαι «розбивати на шматки» | грецька |
| scirbi «черепок» (свн. schёrbe «тс.») | давньоверхньонімецька |
| щьрбина | давньоруська |
| *(s)kerbh- | індоєвропейська |
| šķir̃ba «тріщина, щілина» | латиська |
| skir̃bti «робитися кислим» | литовська |
| штрб «щербатий; беззубий» | македонська |
| šćerba «щербина» | нижньолужицька |
| szczerba | польська |
| *šč | праслов’янська |
| щерба́ «щербина» | російська |
| на «щербина» | сербохорватська |
| štrbina «щілина, щербина» | словацька |
| ščŕba «тс.» | словенська |
| шчарбі́на | українська |
| щьрбъ «неповний, недосконалий» (щьрбыи) | українська |
| štěrbina | чеська |
| šķęrbala «скалка» | ? |
| skar̂ba «тс.» | ? |
| skark̂bs «гострий, грубий» | ? |
| Σϰάρφη (місцева назва поблизу від Фермопіл) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України