ЩЕБЕТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЩЕБЕТА́ТИ
Видавати щебет (у 1 знач.).
Приклади
- Там на горі на високій щебетала сойка. (з коломийки)
- В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки. (І. Франко)
- Жайворонки, як не перервуться, щебечуть. (Панас Мирний)
- Табунець щигликів, щебечучи, жваво пролетів над нами. (О. Копиленко)
- Привітно щебетали синиці. (Л. Дмитерко)
- * Образно. Добре нашому Струмкові Щебетати По діброві, А ще краще – В чистім полі, У широкому Роздоллі. (М. Стельмах)
- Усадовив [цирульник] поета на табуретку, і над його вухами довго цвірінькали й щебетали гострі ножиці, знімаючи з шиї та голови буйно відросле волосся й двомісячну бороду. (З. Тулуб)
перен.
Говорити, розмовляти швидко, жваво (перев. про жінок і дітей).
Приклади
- Попрали дівчата сорочки, зложили на віз, зеленою пахучою травою прикрили, посідали й поїхали додому, свіжі да веселі; щебечуть як ластівки. (П. Куліш)
- Малі діти грілися на весняному сонці й голосно щебетали. (І. Нечуй-Левицький)
- Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки. (Олесь Досвітній)
- – Як ваше здоров'я? Як вам цю ніч спалося? які квітки снились? – почав щебетати веселий панич. (І. Нечуй-Левицький)
- – Ой, та й довго не показувався. Чи загордився, чи дорогу до нас забув? – щебетала біля нього Лариса. (Яків Баш)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.