ШУШУКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ШУШУ́КАТИ

Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших, нашіптувати кому-небудь щось. Приклади

Старі зітхали про себе, сходилися, шушукали. (Панас Мирний)
Деякі [діти] в середині купи штовхались, шушукали та стиха сміялись. (І. Франко)
Увечері Уляна вже шушукала Федотові про оте купаннячко та наставляла сина, щоб він дивився за своєю жінкою. (Григорій Тютюнник)
По залі заторготіли ослонами – сідали. Перегукувались, шушукали... Стихло. (А. Головко)
* Образно. Вітер осінній шушукає з сухим бур'яном. (О. Донченко)
Кладуть без ліку поклони гарячі [соняшники], Як вигляне сонце в небесні обходини, А потім шушукають про свої невдачі, Про гори капусти й дрібної городини. (А. Малишко)

перен. Тихо шуміти, шелестіти. Приклади

Вітрець гудів тихесенько, шушукало листя. (А. Метлинський)
Десь кречет понад болотом Своїх діточок скликає, Шушукає льон спокійно Обабіч доріг далеких... (Я. Шпорта)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.