ШУРФ

Вертикальна, рідше похила гірнича виробка (перев. невеликої глибини), прокладена з поверхні землі для розвідування та добування корисних копалин, вентиляції шахт, проведення вибухових робіт і т. ін. Приклади

Ілько, просякнутий вогкістю, від якої злипалися руки, вужем виповз із шурфу і простягся на теплій землі. (П. Панч)
– Вугілля! – крикнув напарник копача, згрібаючи вбік порожню породу. Вернер кинувся до шурфу, а матроси вже спритно зчищали з вугільного шару останні грудки глини. (З. Тулуб)
Бурильники встановили навколо сейсмоприймачі, заклали в глибінь шурфу тол, провели на поверхню дроти. Машина поспішно від'їхала, залишився один тільки підривник. (І. Цюпа)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.