ШУРФ — ЕТИМОЛОГІЯ
шурф «вертикальна або похила шахта»
запозичення з німецької мови;
н. Schurf «шурф» утворене від schürfen «вести гірничі розвідувальні роботи, шур-фувати; досліджувати, дошукуватися», спорідненого з двн. scurfen, scurphen «розрізати, патрати», дангл. sceorpan «скребти, гризти», сірл. cerb «гострий, різальний», cerbaim «(я) ріжу»;
р. шурф, (заст.) ширф, бр. болг. шурф, п. szurf;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шурфува́ти
«вести розвідку копалин за допомогою шурфів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шурф | білоруська |
| шурф | болгарська |
| sceorpan «скребти, гризти» | давньоанглійська |
| scurfen | давньоверхньонімецька |
| scurphen «розрізати, патрати» | давньоверхньонімецька |
| Schurf «шурф» | німецька |
| schürfen «вести гірничі розвідувальні роботи, шур-фувати; досліджувати, дошукуватися» | німецька |
| szurf | польська |
| шурф (заст.) | російська |
| ширф | російська |
| cerb «гострий, різальний» | середньоірландська |
| cerbaim «(я) ріжу» | середньоірландська |
шурх «яр, байрак»
не зовсім ясне;
можливо, результат фонетико-семантичної видозміни слова шурф (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шурф | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України