ШПУРНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ШПУРНУ́ТИ
Однокр. до шпурля́ти.
Приклади
- Іван як хватне царя Ірода та як шпурне ним на гострий шпиль його замку, так цар Ірод і здох. (з казки)
- Тільки що Мар'я намірилася крикнути: не кидай [шапку]!, як Христя уже й шпурнула. (Панас Мирний)
- [Олімпіада Іванівна:] Знаєте, Якове Григоровичу, як дивлюсь я на оті книжки, то, здається, так би їх і шпурнула в піч! (Леся Українка)
- Галієнко шпурнув гранату. (І. Багмут)
- Сліпуче сонце шпурнуло у високі вікна гарячим приском, золоті, зайчики зграями застрибали по верстатах. (О. Донченко)
- Раптом хвиля вибуху шпурнула професора вбік. (Яків Баш)
- Вітер шпурнув у шибки сухим снігом. (З. Тулуб)
- Не встиг Терешко закінчити й слова, як Колошник шпурнув носилки й, лютий, вибіг з кошари. (Г. Епік)
- Колись пани у вир війни шпурнули нас, немов в безодні... (В. Сосюра)
- * Образно. Ніби під чарівним ліхтарем на екрані виросли рядами силуети кіп, як зубчасті дзвіниці. Шпурнули від себе, куди видно, велетенські тіні. (С. Васильченко)
- Ми зиму обернемо у літо і землю шпурнемо до сонця... (В. Сосюра)
- * У порівн. – В цеп! – Немов хто міцно згріб нас у жменю і шпурнув уперед, і розсипалися ми по степу, захекано бігли-сунулись, як величезні граблі, огрібаючи степ. (А. Головко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.