ШПУРЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШПУРЛЯ́ТИ

Різко, із силою кидати. Приклади
  • – Шпурляй на його [нього] груддя! – гукав Івась на Грицька, що стояв з грудкою у руках .. – Шпурляй! Чого ти дивишся? Він шпурляв на нас? (Панас Мирний)
  • Так дригнув ногою [Сагайда], що напівстягнутий старий його кірзовий [кирзовий] чобіт відлетів за кільканадцять метрів. – Куди ви шпурляєте? – несподівано почувся знизу Маковеїв голос .. – Хіба ви не бачите, що це я йду? (О. Гончар)
  • Смола кипить, як турецька кава. Вогні під нею палахкотять і шпурляють іскри на боки. (Ю. Яновський)
  • * Образно. А по дорозі на село котився гул. Вітер сердито кидався, шматував його й клаптя шпурляв у темряву. (А. Головко)
  • З огню почало викидать цілі снопи й шпурляло їх угору. (І. Нечуй-Левицький)
  • Шпурляла [Соломія] з скрині то свої сап'янці, то усяку одежину, доки знайшла на самому дні своє червоне намисто. (І. Нечуй-Левицький)
  • Одсуваю комоду, виймаю хустя, шпурляю книжки, подушку. (М. Коцюбинський)
  • Коли втомлювався [Уралов], зовсім виснажений, шпурляв акордеон у куток. (О. Гончар)
  • Він доведе, що в науці, як і в житті, є принципи, яких не можна то підносити вгору, то шпурляти під ноги. (С. Журахович)
  • Розсердилася [Петренчиха], розгнівалася, біга по хаті, кочергами та хватками шпурляє. (Л. Яновська)
  • Настя сама не знала, на кого напастись. Шпурляла все в хаті, стукала, далі сіла й почала причитувать. (С. Васильченко)
  • Він розкидав усі речі, шпурляв чемодани, висував шухляди. (Ю. Смолич)
  • * Образно. Весно, ти мучиш мене!.. Хмари вовнисті, немов ті клубочки, шпурляєш по небі. (І. Франко)
  • Грім гримить, шпурля перунами, кличе спраглий край. (М. Драй-Хмара)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.