ШПАРКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ШПА́РКА

Зменш. до шпари́на. Приклади

І справді, ледво [ледве] Вовк крізь шпарку пропхався до хліва, почула його Свиня та й як закричить! (І. Франко)
“Згодом звикла [Павлина] до того, що крізь шпарку кухонних дверей, коли б не прокинулась серед ночі, пробивався прут світла. (Ірина Вільде)
Ключ, який Гізела намагалася вставити в шпарку, з дзенькотом упав на кам'яні плити. (П. Загребельний)
[Куц:] Справи інституту передати докторові наук Воронюку. (Пауза). Значить, амба. Цей у кожну шпарку загляне. (З. Мороз)
З-під ніг на толоці вистрибували потривожені коники, утікали в шпарки зелені ящірки. (П. Панч)
З гілки на гілку перелітають табунцем синиці – обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев. (Ю. Збанацький)
Ми стоїмо гранітним монолітом У честі й дружбі вірні, як брати. Це знає ворог і підступно мітить Хоч щілину, хоч шпарку десь знайти. (М. Гірник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ШПАРКИ́Й

Який відбувається з великою швидкістю (про рух, дію і т. ін;). швидкий. Приклади

Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею. (Леся Українка)
– Ех! – вигукнув він. – Люблю шпаркі танці та дженджуристих дівчат! (Є. Гуцало)
Напрочуд грають кобзарі, Кипить шпарке весілля. (П. Грабовський)
Він [Каїн] став мов вкопаний, поблід мов труп, І очі, мов два яструби шпаркії, Послав туди, в далеку даль горючу. (І. Франко)
Шпаркий паротяг транс'європейського експреса .. загув гучно й довго. (Ю. Смолич)
– Ще знаєте, – веде господиня, – коли б не дитина, то я б її [Варку] й довіку держала... Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Панас Мирний)
[Тетяна:] Заграйте, дідусю, такої, щоб я досхочу натанцювалася. [Явдоким:] Стривай-бо, шпарка дзиґо, дай відсапнути. (М. Кропивницький)
Шпаркими, зажерливими очима обмацала вона в одну мить всі куточки просторої, сповненої всіма достатками хати. (Я. Качура)
І зразу, наче сміючись з посвисту куль, в російському окопі заграла гармонь: “Вдоль да по речке, вдоль да по Казанке”. Хор застуджених солдатських голосів підхопив шпаркий мотив. (Ю. Смолич)
Шпаркий дощ .. ніби втихав. (Іван Ле)
Тільки що повернувся він [ксьондз] з Прилуччини, куди посилав його Заленський по шпаркому ділу. (О. Стороженко)

Гарячий, палючий. Приклади

Над Миколаївським степом – шпарке сонце. (з газ.)
Безвітря – бути шпаркому дню. (В. Логвиненко)
Шпаркий піт заливав йому очі. (П. Панч)
Наливайко гнав геть такі думки, вони морозом шпарким проймали його й крізь теплий гусарський одяг... (Іван Ле)
Стояв шпаркий морозець. (Є. Гуцало)

перен. Палкий, пристрасний, жагучий. Приклади

Якесь нове, шпарке почуття охопило її цілу істоту: це було солодке почуття, близької помсти... (М. Старицький)
Молода кров шпарка, серце гаряче: западе дівці парубок в око, – не встережеться, як і покохає... (Панас Мирний)
Згадався шпаркий поцілунок з гетьманом; ним відкупилася тоді від його настирливості. (Іван Ле)
Голос його переходить в шепотіння, але шпарке, тривожне, як маячіння. (Леся Українка)
– Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь, – з жалем промовив січовик, – як будеш гинуть, я од тебе не одцураюсь і обидві руки тобі простягну. (О. Стороженко)
Солоха чим дужче товщала, тим більше якось сліпла .. За це й сусідка господині, шпарка й горласта міщанка, прозвала її гандзоокою. (Панас Мирний)
Доярка тітка Варка – Ну й шпарка, гостроязика! (Д. Білоус)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ШПА́РКО

Присл. до шпарки́й. Приклади

Прокіп Іванович став прикажчиком, а я ключником. І як-то воно шпарко здіялось! (О. Стороженко)
Твердою ходою, забувши за втому, шпарко подався він у той бік, звідки чутно було Савченків голос. (М. Коцюбинський)
Побагато набирають [леґені] сіна, шпарко кидають вилами, завалюють Анничку там, на вершку. (Г. Хоткевич)
– Пішли! – промовив він, шпарко стаючи на ноги. – Засиділись ми в тебе, Титане. (Олесь Досвітній)
Біля самого майдану натовп натрапив на танцюристів, що шпарко віддирали гопака. (З. Тулуб)
Обома руками тримає [поручик Нольде] перед очима книгу, і очі його шпарко бігають з рядка на рядок. (Ю. Смолич)
Зненацька з другого берега шпарко ударили кулемети, випалили з гармат танки. (Ю. Збанацький)
Дощ посипав шпарко і рясніше. (Ю. Смолич)
Як почала вона говорити, то й за себе все сказала, і за нас .. Та так-то хутко та шпарко! (Марко Вовчок)
– Згадай: у яких ми злиднях жили, в якій нужді гибіли, та ніхто про нас не скаже слова лихого... А тепер і достатки... – Не ваше діло! – шпарко переб'є її Чіпка. (Панас Мирний)
Не тільки подякував, а й натякнув [Петро]: – Буде шпарко комусь – не прогнівайтесь. Для загального добра робимо! (М. Рудь)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах