ШИБЕНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ШИ́БЕНИК

заст. Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. Приклади

“Потривайте ж, – думаю я, – коли ви вивезли матір за царину на сміх людям та й покинули на .. розпутті, де ховають вішальників та шибеників, то й я покину вас”. (І. Нечуй-Левицький)
* У порівн. Відірвався, як шибеник від шибениці. (Номис)
Як забачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум'я обхопило: – .. Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок)
[Микита:] Нехай би я був паскудний на вроду або ж злодій чи шибеник... Чому ж Одарка не хоче мене любить? За що вона зневажає мене? (М. Кропивницький)

розм. Те саме, що бешке́тник. Приклади

Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою, шибеником... (Панас Мирний)
– Гарненько намніть йому, шибеникові, уші [вуха]: хай не лазить по чужих городах та не псує на огірках гудини. (С. Васильченко)
– Отакий, як цей Віктор, у мене син. Шибеник справжній, а кмітливий. Грається і то так серйозно, по-діловому. (Ю. Збанацький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.