ШАНОВАНО — ТЛУМАЧЕННЯ

ШАНУВА́ТИ

Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. Приклади
  • [Парвус:] Чесний батьку, громаду нашу я шаную щиро, але Руфіна в ній я ще не бачив і що він за людина – теж не знаю. (Леся Українка)
  • В душі він пишається своєю матір'ю, йому втішно знати, що її шанують робітники. (О. Гончар)
  • Усіма своїми почуттями Панас Саксаганський тягся до трудівників .. Він шанував цих простих людей, що своїми руками створюють всі багатства, що своєю працею могли б прикрасити всю землю... (Ю. Мартич)
  • Коли ти боронитимеш волю Й самостійність народу твого, Ми повік шанувать тебе будем І любити, як друга свого. (Леся Українка)
  • Санька визначила, що перед нею людина добра, а не зла, що її треба поважати й шанувати. (Григорій Тютюнник)
  • Кияни свято шанують героїв, які обороняли наше місто в грізному 1941 році, визволяли його від ворога в незабутньому 1943-му. (з газ.)
  • Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувать. (Сл. Б. Грінченка)
  • Старому Макусі дуже добре було: його і почитували, і шанували по-старосвітськи, і всього, чого забажає, усе йому й є. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Благаю Бога, щоб смеркало, Бо на позорище ведуть Старого дурня муштровати [муштрувати]. Щоб знав, як волю шанувати, Щоб знав, що дурня всюди б'ють. (Т. Шевченко)
  • А Никанор Личков – він розумів і шанував Матвійове мовчання... (Л. Первомайський)
  • Сам Петрусь дружбу з Юрком шанував і пишався нею. (П. Дорошко)
  • – Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Треба шанувати сили, – мовив Стальський, поклавши на однім кріслі капелюх і ліску і сідаючи на друге. (І. Франко)
  • Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила. (С. Чорнобривець)
  • Природу треба шанувати, берегти й множити її багатства. (з наук.-попул. літ.)
  • Без вашого відому [відома] і згоди я не дозволю собі змінити щось у Вашому рукопису [рукописі], бо й я признаю й шаную права автора. (М. Коцюбинський)
  • І до них я мовив грізно: “Га, а що се ви, панове! Чи забули шанувати Ваші власні постанови?”. (В. Самійленко)
Виявляти турботу, пілкування, дбати про кого-небудь; піклуватися, доглядати. Приклади
  • Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив І Шкапу ту, що вередує, Він і шанує, і годує. (Л. Глібов)
  • Був собі чоловік і жінка .. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! (О. Стороженко)
  • – Ой рада б я Марусеньку За рідну прийняти, Та чи буде ж вона мене, Сину, шанувати? (з народної пісні)
  • Щира була в його [сина] душа до всіх! Батька й матір шанував і поважав – сказати. Старі тішаться та радуються своєю дитиною. (Марко Вовчок)
  • Випроводжали в науку Юрка. З парубком поважно здоровкались статечні дядьки, оглядали його зі всіх боків, наказували шанувати батька-матір, не дерти носа перед людьми. (М. Стельмах)
  • – Прощай, сину... прощай, моя дитино!.. Ша... ша-нуй... себе... (Панас Мирний)
  • Шануючи себе, ми повинні шанувати інших. Це – азбука, але ж і азбуку треба пам'ятати. (М. Рильський)
чим і без дод., розм. Пригощати когось, пропонувати поїсти й випити; частувати. Приклади
  • Веселий господар Дем'ян Любив гостей на бесіду скликати. Він був багатший від усіх селян, Всього доволі мав, було чим шанувати. (Л. Глібов)
  • – Ганно, чого задумалась – шануй гостя дорогого. Край, насипай, частуй! (Марко Вовчок)
  • Два роки щонеділі шанував я її чаєм, ласощами, дарував картинками. (Л. Яновська)
  • – Ану, діду, ще, ану ще чарочку! – раз по раз гостинно шанувала діда Маруся. (С. Васильченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі (1)
05/09/2024 6:24
"Виявляти турботу, пілкування, дбати про кого-небудь" - помилка в слові піклування
Щоб додати коментар, увійдіть.