ЧОРНОТА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЧОРНОТА́

Якість за знач. чо́рний 1; чорний, темний колір чого-небудь. Приклади

Лагідний спокій його несподівано був порушений табунцем напівголих, до чорноти засмажених сонцем хлопчаків. (О. Гончар)
Бородаті старообрядці в чорних чоботях, в чорних сорочках до колін і в чорних піддьовках. Аж сум бере од тої чорноти. Зате ніхто не лізе тобі в душу. (П. Загребельний)
І все довкола було темне, чорне: земля, дерева, вода. Але чорнота якась м'яка, мовби ніжна, аж серце стискалося і хотілося плакати й сміятися. Цінь-цінь, синичко! (П. Загребельний)
Крижано-холодний місяць висів, як приклеєний, на сизуватій чорноті неба. (В. Собко)
Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля, і ліс падав у нього, витикаючи лиш вершини смерек, мов голови утоплеників. А спіднизу віяло чорнотою, холодом і жахом. (Г. Хоткевич)
Хата, на подвір'ї якої ми опинилися, видно, порожня. У вікнах з вибитими шибками за рештками скла – чорнота. Двері навстіж. (із журн.)

заст., фам. Чорний народ; чернь (див. чернь 4). Приклади

Козаки вже перескочили через греблю і врізались в польські полки, били, кололи, різали й топтали. “Тоді пани орали землю списами і устеляли болота прапорами, не чванились, що розженуть чорноту та голоту нагайками”, – каже тодішній літописець Самовидець, що сам бачив на свої очі панську погибель. (І. Нечуй-Левицький)
Нещасна голота та чорнота як тільки розчовпла польсько-шляхетську політику Виговського, тікала в Полтаву і приставала до полковника Мартина Пушкаря, котрий добувався гетьманської булави і, може, й дурив голоту, щоб через неї дістати булаву. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.