ЧИНИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЧИНИ́

Місце, де перехрещуються нитки основи в снувальні.

Кілочки в снувальні, за допомогою яких роблять чини.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧИНИ́ТИ

Робити що-небудь, займатися чим-небудь, здійснювати щось. Приклади

Балабуха замовк. Він тепер мовчав і чинив усе, що загадувала йому жінка. (І. Нечуй-Левицький)
Чинили [бурсаки], що тільки в голову прийде: одні випускали із ставу воду, ламаючи заставки, другі спихали з гори в Тетерев величезне каміння. (С. Васильченко)
Засліплений жадобою помсти всьому світові за кривди, завдані йому з самого дитинства, Ярема чинив помилку за помилкою. (П. Загребельний)
Хтось сказав, що кілометрів за п'ять десь у сусідньому селі гайдамацький загін чинить екзекуційну розправу. (П. Колесник)
[Сергєєв:] Я дам радіограму партизанським загонам: на шляхах відступу Манштейна чинити диверсії, гальмувати просування. (Л. Дмитерко)
Отець Іван уже дуже старий і темний років із дев'ять, а служби Божої не кидає. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у Божому домі одправу, – і заборонив. (Марко Вовчок)
Карач-мурза опустився навколішки, затулив обличчя руками і став чинити намаз. (Н. Рибак)
Ет, Гафізе! молодість і радість Ти люби, неначе квіти. Це для тебе щирая порада... Та чи схочеш так чинити? (А. Кримський)
Батько хмурий мовчки зняв пасок із себе і вперше відшмагав Артема. Ще й по тому журив: – Не малий уже, в школу ходиш, а отаке чиниш. (А. Головко)
У всьому він чинить так, як велить йому його совість і власне сумління. (з газ.)
Тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив як легкодух. (П. Загребельний)
Євген не приймав Юриної усмішки, незалежний вигляд друзів почав його по-справжньому дратувати: усі чинять із себе одчайдушних сміливців, напускають браваду. (Р. Іваничук)
– Скажи мені, ти шкодлива сило натури, нащо ти чиниш людям таке лихо? – спитала Зірниця у Громовика. (І. Нечуй-Левицький)
Її батько, якого вона любила за добрість та жалувала за кривди, які чинила йому Маріцца, наказав їй не ходити на виноградник. (М. Коцюбинський)
– Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! (Григорій Тютюнник)
[Геннадій:] Лесю! Спинися! Ти чиниш наклеп на мене... (Л. Смілянський)
– Отака вдячність! Ти про нього піклуйся, ти годуй його, ти вболівай за ним, а він, грубіян отакий, буде тобі різні капості чинити! (В. Собко)
І знов жага на світі жити, Чинить добро, людей любити Й віддать душі надбитий хист Країні рідній на користь... (М. Старицький)

розм. Те саме, що учиня́ти 4.

діал. Приводити, народжувати; відкладати яйця. Приклади

Почав [Юра] розсівать по царинці попіл од учорашньої ватри, аби корови та вівці, що будуть тут пастись, пишно плодились, щоб кожна ягничка чинила по двоє... (М. Коцюбинський)
Гадина чинить уперед яйце, а потім виводить гаденята. (Сл. Б. Грінченка)

спец. Справляти, спрямовувати. Приклади

Силу, яка чинить на тіло таку саму дію, як кілька одночасно діючих сил, називають рівнодійною цих сил. (з навч. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧИН

род. у. Черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової і цивільної служби. Приклади

Любили його [Багратіона] в армії за мужність, справедливість, за те, що турбувався за кожним, незважаючи на чини і стан. (П. Кочура)
– Ваше прізвище? – Федоров. – Чин? – Колишній полковник. (О. Довженко)
[Самосад:] В яких чинах служили? [Ромодан:] Полковником. (О. Корнійчук)
Сьогодні за сином ще до схід сонця заїжджали льотчики з полігона, всі в офіцерських чинах. (О. Гончар)
Він мав чин канцеляриста. (І. Котляревський)
Одинадцяти років він дістав чин титулярного радника. (О. Полторацький)
Біля кіоту висіла в рамці якась грамота. Підійшовши, я прочитав: це був патент на чин прем'єр-майорові Качалову. (О. Стороженко)
[Шевченко:] Як новий ваш чин? Здається, ви вже “тайний”. (І. Кочерга)
Не закаляє вона чину чернечого, а ще, не дивлячись на її молоді літа, буде служити приміром для других. (Панас Мирний)
Найголовніші чернечі чини в Україні – це отці василіани, редемптористи й студити. (із журн.)

род. а, уроч. Службовець того або іншого службового розряду. Приклади

В ложах чини дипломатичного корпусу. (з газ.)
Ходили чутки, що з головнокомандувачем прибудуть у Чаплинку, крім вищих чинів ставки, також всі акредитовані в Криму іноземні військові аташе. (О. Гончар)
Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота й поніс отерпле тіло у палац. (М. Стельмах)
Залишилися у сучасному весіллі й так звані весільні чини – світилки, дружки, бояри, які по-традиційному розміщуються за столами. (з наук. літ.)

род. у, заст. Діяльність, дія, праця. Приклади

– Не маю я до письменства хисту. Чин живий, або живеє слово – се талан мій. (Леся Українка)
Після старої голови все марно пішло. Ні порядку, ні чину. (Сл. Б. Грінченка)

род. у. Спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається. Приклади

Передусім, супроти харківських звичаїв, ставання в чергу до трамвая було йому новиною, бо в столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином. (В. Підмогильний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧИНИ́ТИ

Обробляти шкури тварин, вимочуючи їх у спеціальному хімічному розчині, в настої кори або деревини дуба, верби тощо. Приклади

– Накупив [Яків] струменту, збудував завод. Нагилив шкур, помочив їх, ото вже чинити. (Панас Мирний)
– Отак він і зачастив у родину чинбаря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козлячі шкури. (М. Стельмах)
Дуже рідко та й то найбідніші селяни чинили колись для чобіт шкіру свиней, .. “свинячі чоботи” погані, вони пропускають воду, розкисають, а зимою в них мерзнуть ноги. (О. Воропай)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧИ́НА

Трав'яниста рослина різних видів родини бобових. Приклади

Із зернових бобових культур на Україні вирощують горох, квасолю, сочевицю, сою, люпин, вику, чину, нут, боби. (з наук. літ.)
Чина лучна.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах