УЧИНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Робити, здійснювати що-небудь. Приклади

Ще сонце не зійшло, а вже пташня Гучний концерт за вікнами вчиняє. (Л. Дмитерко)
Орлик вчинив королівську волю, передаючи його слова вірно й докладно. (Б. Лепкий)
Я знав людей, котрі вчиняли великі святотатства для того, щоб допомогти іншим людям. (Ю. Мушкетик)
Він не соромився власноручно пелюшки прати, більше того, проробляв це з таким виглядом, ніби вчиняв якийсь безмежно важливий ритуал. (О. Гончар)
[Сестра Серахвима:] А, одступаєшся? Ховаєшся?.. Кажи, що учинила... Боїшся? (Панас Мирний)
І стали грудьми проти них, і вразили передніх, і вчинили прю велику. (з переказу)
Тяжкими вчинив Він кайдани мої. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Оскаржену Марусю Чураївну тоді суддя суворо запитав, – коли, чого і для якой причини таке незбожне діло учинила? (Л. Костенко)
Це обурило старого запорожця, і він учинив страшний розгардіяш. (С. Добровольський)
[Ярослав (гнівно):] Хто сміє тут крамолу учиняти І сварами бентежити народ? (І. Кочерга)
Аркадці галас підняли, Клялися учинить одплату, Хоча би трупом всі лягли. (І. Котляревський)
Виразними штрихами змальовано внутрішнє переживання революціонера, який через кілька хвилин повинен вчинити замах. (з наук.-попул. літ.)
– Спасибі вам, панове-молодці, Преславнії запорожці, За честь, за славу, за повагу, Що ви мені учинили. (Т. Шевченко)
– Здається, нікому я й лиха не бажаю, а хтось мені вчинив таку капість [капость], – сказав засмученим голосом Филін. (І. Нечуй-Левицький)
[Вітровий:] Рахівник мені казав, що ти йому цілу ревізію вчинив. Всі книги переглянув. (О. Корнійчук)
* Образно. Хмари по небу пливуть вибагливо й вільно, .. вчиняють битви і змагання. (О. Довженко)

Діяти певним чином, способом. Приклади

Вирішив Іван іти тільки на схід, нікуди не звертаючи. Так і вчинив. (з казки)
А що ще більше вчинив із нею той час? (О. Кобилянська)
От погано він учинив, що не зробив ніякої прикмети на тому місці, де вода тече, а тепер як його поночі знайдеш? (Б. Грінченко)
Леся здригнулася і знов благально глянула на батька. – Не треба так хвилюватися, – заспокоїв той, голублячи дочку. – Вчинила ти вірно. (М. Олійник)
Учинив Господь те, що задумав. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Може, воно вам [дітям] уже й ні до чого. Все ж учиню так, як тато звелів. (Д. Павличко)

що, заст. Подавати, справляти (позов). Приклади

[Констанцій:] Пробач... я хтів сказати, є відомість, що Туллія вже позов учинила у суд на половину всіх маєтків, – се нібито належить їй від тебе. (Леся Українка)

що і без прям. дод. Заправляти дріжджами, запарою розчин борошна (для виготовлення тіста на хліб і т. ін.). Приклади

– Мені здається, що й та страва не буде йому смачна .. і навіть той хліб не буде смачний, що я не своїми руками вчиняла. (І. Нечуй-Левицький)
– Тільки ж ти мою роботу знаєш? У такі дні раз учиняти на хліб, а під ярмарок – двічі. (Панас Мирний)
Оксана саме учиняла хліб, коли до хати повернувся Бровко. (С. Добровольський)
– Мамо, хлібинку на завтра. Іду в далеку дорогу .. Мати тихо зітхнула й прядку одставила: – На хліб на дорогу треба вчинити... (А. Головко)
Скільки клопоту і праці треба докласти, щоб випекти хліб. І тісто вчинити, і замісити, і піч нагріти. (з газ.)

УЧИНЯ́ТИ