ЦУР

Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (у давнину в заклинаннях, тепер перев. в іграх). Приклади

Помічена падуча зірка зараховувалася тій з дівчаток, яка перша помітить, “зловить” її і перша встигне гукнути: – Моя! Цур моя! (В. Козаченко)
[Конон:] Стійте! Станьте ж ви, братця, тут, цур до хвіртки не наближаться. (М. Кропивницький)
[Настуся:] Е, ні! стривайте, цур не грать. А то не буду й танцювать, Поки барвінку не нарву Та не заквічаюсь [заквітчаюсь]. (Т. Шевченко)
Юркові щось спадає на думку, і він каже: – А знаєш? Зараз і вгадаю. Тільки цур: не критися, казати правду. (І. Рябокляч)
– Нехай вам цур, вражим бабам! Од вас усе лихо стає на землі! Лучче з вами зовсім не знатись! (П. Куліш)
– Ой боже мій! я б і грошей тих не схотіла через той страх. Цур їм, тим грошам. (І. Нечуй-Левицький)
Від Великодня служить [Зінька] у них, а так наче давно вже. Що вже намучилась, і цур їм. У роботі завжди, сама ж усе, бо він десь або по ділах, або гуляє, а вона ж – пані, ні за холодну воду. (А. Головко)
– Цур вам! – підхопився Петру. – Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся? (М. Чабанівський)
Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці – годі! Се тепер, удень, та й те, поки ще не чули, то прохаєте, храбруючи, а прийде ніченька, спати не будете – цур йому! (Марко Вовчок)
– А я й не тямлю, що зо мною було, – стогнав Ведмідь. – Те тілько тямлю, що я перший і останній раз в життю [житті] пробував літати! Хай йому цур! (І. Франко)
У нас не холодно, – і справді тепер 11° тепла .. Але ся благодать почалась тільки з вчорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЦУРА́

Паличка, тріска.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.