ЦОКОЛЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЦО́КОЛЬ
род. ю.
Нижня частина зовнішньої стіни якої-небудь будови, що безпосередньо лежить на фундаменті і дещо виступає вперед порівняно з частиною, розташованою вище.
Приклади
- Величезні брили цоколю... Перший поверх з вузенькими загратованими віконцями, а над ними – ще два поверхи. (З. Тулуб)
- Мармурові леви вдавали, що сплять, їхні очі були заплющені, їхні хвости в'яло звисали з вугластих цоколів. (П. Загребельний)
- Вони [врата з Кам'янки-Бузької] мають в нижній частині відділені рамкою та заповнені орнаментом поля, на яких поставлені чаші. Колонка стоїть на цоколі. (з наук. літ.)
- Гранітна оболонка являє собою історично пізніше утворення, аніж базальтові цоколі материків. (з наук. літ.)
- На підвищеному цоколі вулканічних гір височать окремі лавові конуси, вершини яких піднімаються більше як на 1000 м над рівнем моря. (з наук. літ.)
- * Образно. Так конструюю вічний образ На сірім цоколі часу, І мудрість протина, як кобра, Гадючим зоренням часу. (Є. Маланюк)
род. я.
Частина електричної лампи, яка служить для закріплення лампи в патроні і забезпечення її контакту з електричним колом.
Приклади
- Для того щоб електрична лампа світилася, її вмикають в електричне коло за допомогою патрона, до якого підводять два проводи. Тому патрон повинен мати з цоколем лампи два місця з'єднання – два контакти. (з навч. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.