ЦМОКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦМО́КАТИ

Видавати характерні звуки губами, язиком, виражаючи здивування, захоплення, нерішучість і т. ін. Приклади
  • – Цілий той шабас нипав Йойна, муркотів, цмокав, йойкав, а далі зібрався і рушив до рабіна. (І. Франко)
  • Абібула правив сусідам про чудо .. – Тц... тц – цмокали правовірні та хитали побожно чалмами... (М. Коцюбинський)
  • – Хлопці, я думаю так, – не міг-таки Ілько заспокоїтись, – .. як зловлю (Николу) та почну мастити оцим пужалком. Бігме, поламаю на ньому. – Товариство аж цмокало та охкало в запалі. (П. Козланюк)
  • Цмокаючи губами й похитуючи головою, П'єнтак навшпиньки обійшов довкола комбайна. (С. Журахович)
  • Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки. (Панас Мирний)
  • – І не нокай, і не цмокай. Потихеньку їдь! Зрозумів? (Остап Вишня)
  • Запустили [діти] в юшку свої рученята, витягли по гарячій галушці, засичали, захукали й стали жувати, цмокати... (Панас Мирний)
  • Здавалося – йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме й сіятиме однаковий дощ. (О. Гончар)
  • Апарати біля корів сичали і цмокали на холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну. (І. Волошин)
кого, що і без прям. дод. Те саме, що цілува́ти. Приклади
  • Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки і почала її цмокати. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.